Громадяни Білорусі, які потрапили в український полон, розповіли проєкту Ukrainian Witness, як опинилися в лавах російської армії і чому для них війна стала вимушеним вибором.Один із полонених зізнався, що рішення вирушити на фронт прийняв після випадкового знайомства з російськими військовими в сауні. Інші історії набагато жорсткіші: один підписав контракт під тиском спецслужб, щоб уникнути 14 років позбавлення волі, інший — після конфлікту з поліцією опинився перед загрозою семирічного терміну. У результаті участь у війні стала для них альтернативою в'язниці.Білоруси воювали у складі російських підрозділів та брали участь у штурмі Вовчанська. У полон вони потрапили біля Агрегатного заводу, де їх захопили бійці Російського добровольчого корпусу (РДК). Ці випадки наочно демонструють ставлення Росії до іноземців у своїх військах.За словами полонених, реальна «вартість» їхнього життя на фронті складала близько 2650 доларів — саме таку суму їм обіцяли за участь у бойових діях. Окремою проблемою залишається їхня подальша доля. Як з'ясувалося в інтерв'ю, ні Росія, ні Білорусь не поспішають забирати цих людей.Російське Міноборони ігнорує їх через відсутність російських паспортів, а білоруська влада фактично відмовляється від своїх громадян. У результаті вони можуть залишатися у статусі військовополонених упродовж багатьох років.
Нагадаємо, у Бердянську посилилася примусова мобілізація: чоловіків затримують просто на вулицях.
Авторка: Наталія Нестеренко, випускова редакторка «Новин Донбасу»
