Від початку окупації Мелітополя представники російської адміністрації наполегливо навіювали городянам думку про те, що зобов'язання перед українськими фінансовими установами залишилися в минулому Гасла про «київський обман» та обіцянки списати всі кредити, іпотеки та споживчі позики, взяті до 2022 року, створили у багатьох небезпечну ілюзію вседозволеності. Однак юридична реальність виявилася набагато суворішою за пропагандистські гасла.
Фахівці Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України попереджають: статус окупованої території не анулює борги. Українська банківська система продовжує функціонувати в штатному режимі, позови подаються до судів, які у 95% випадків ухвалюють рішення про стягнення заборгованості, включаючи штрафи, пені та судові витрати. Для системи людина, яка перебуває в Мелітополі, залишається громадянином України, а отже, підлягає її юрисдикції.
Український паспорт — юридична прив'язкаНаявність українського документа підтверджує зв'язок особи з правовим полем України. Щойно боржник легалізується в іноземній державі,
відкриває рахунок у місцевому банку або реєструє майно, він стає видимим для системи стягнення.
Читайте також: обіцяли 76 тисяч, дали втричі менше: як окупанти обманули «матір-героїню» в МелітополіБанк або Державна виконавча служба мають відпрацьований механізм ініціації процедури визнання українського судового рішення на території іншої держави. Процес може бути запущений як безпосередньо через компетентний суд країни перебування боржника, так і через Міністерство юстиції України.
Механізм транскордонного стягненняПроцедура екзекватури — визнання іноземного рішення — займає в середньому близько восьми місяців. Для цього зацікавлена сторона готує пакет документів, що включає копію рішення, довідку про його набрання законної сили та підтвердження того, що боржник був повідомлений про процес. Найважливішим етапом є доказ того, що рішення не було виконане на території України.
Після того як іноземний суд легалізує український вердикт, у справу вступають місцеві пристави. Їхні повноваження в країнах ЄС, Туреччині чи Грузії досить широкі: від блокування банківських карток і рахунків до арешту нерухомості та автомобілів.
У деяких юрисдикціях закон дозволяє навіть утримувати частину коштів з офіційної заробітної плати або соціальних виплат боржника.
Географія ризиків та Гаазька конвенціяНайвищі ризики зберігаються для тих, хто виїхав до країн Європейського Союзу. З 2023 року між Україною та ЄС діє Гаазька конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах. Цей документ максимально спростив бюрократичні бар'єри, зробивши відмови у визнанні українських рішень великою рідкістю.
У таких країнах, як Туреччина чи Грузія, стягнення залежить від двосторонніх договорів про правову допомогу або принципу взаємності. Інша ситуація спостерігається лише в РФ: через війну Україна призупинила більшість договорів з агресором, і російські суди практично не визнають українські рішення. Однак для мелітопольців, які планують пов'язати своє майбутнє з Європою або цивілізованим світом, цей факт не є втіхою.
Довгострокові наслідки «втечі» від кредитівІгнорування боргової проблеми створює постійну загрозу добробуту родини. Навіть якщо сьогодні у людини за кордоном немає активів, рішення суду залишається в реєстрах роками. Зіпсована кредитна історія може закрити двері до отримання будь-яких фінансових послуг у Європі, а у випадку дуже великих заборгованостей банк може ініціювати навіть обмеження на пересування між країнами.
Юристи Мін'юсту наголошують: російська пропаганда в Мелітополі створила пастку, з якої доведеться вибиратися самостійно. Тим, хто планує виїзд або вже перебуває за кордоном, рекомендується не чекати на арешт рахунків, а проконсультуватися з юристами для пошуку шляхів врегулювання заборгованості, доки вона не обросла непідйомними міжнародними судовими витратами.
