Українські удари безпілотниками по російській енергетичній інфраструктурі в Балтійському регіоні вже призвели до втрат близько $970 млн лише за один тиждень.
Про це повідомляє Financial Times.
Йдеться про атаки на російські порти — Приморськ та Усть-Луга, які забезпечують понад 40% морського експорту російської нафти. За оцінками джерел FT, тільки в Приморську було знищено нафти на суму близько $200 млн.
За даними аналітиків Київської школи економіки, серія з п’яти атак наприкінці березня суттєво обмежила експортні можливості росії саме в момент, коли ціни на нафту зростають через війну на Близькому Сході.
Попри це, повністю зупинити експорт не вдалося: частину відвантажень можуть відновити протягом кількох днів. Однак пошкоджені резервуари потребуватимуть місяців для відновлення.
У Кремлі фактично визнали проблеми із захистом інфраструктури. Речник президента рф Дмитро Пєсков заявив, що неможливо гарантувати повну безпеку об’єктів від атак дронів. Це викликало критику навіть серед проросійських військових блогерів.
Окрім портів, удари зачепили й нафтопереробну інфраструктуру — зокрема компанії «Лукойл».
Ефект вже відчувається і на глобальних ринках. Зокрема, Усть-Луга забезпечує близько 8% світових поставок нафти. Після атак її експорт впав приблизно на 70% за останній тиждень березня. Це сприяло зростанню цін на нафтохімічну сировину в Азії.
На цьому тлі російські компанії мають самостійно інвестувати у захист об’єктів — від електронних систем до фізичних бар’єрів. За даними російських медіа, до 80% цивільних підприємств уже встановили антидронові засоби.
Цілі Міноборони на території росіїЯк зазначає Міністерство оборони України, протягом березня 2026 року Сили оборони уразили 5 стратегічних підприємств військово-промислового комплексу та 10 об’єктів нафтопереробної галузі.
Географія операцій охопила як окуповані території, так і глибокий тил рф — включно з Ленінградською областю.
Серед ключових цілей:
- підприємства мікроелектроніки, що виробляють компоненти для ракет;
- авіазаводи та ремонтні бази стратегічної авіації;
- нафтопереробні заводи та термінали, які забезпечують армію пальним;
- порти та логістичні вузли експорту енергоносіїв.
Крім того, руйнувань ще зазнали:
- 14 складів паливно-мастильних матеріалів;
- 12 зенітно-ракетних комплексів С-300/С-400;
- низку систем ППО малого та середнього радіуса;
- кораблі та ракетні комплекси, зокрема «Іскандер» і «Бастіон».
У Міноборони підкреслюють, що такі удари є частиною стратегії виснаження ресурсів росії та зменшення її спроможності вести війну, які визначено у «плані війни».
Читайте також: «На сьогодні оцінка таких компаній, як наша, — десятки мільйонів доларів». CEO Teletactica Євген Жебко про новий інвестраунд та економіку війни
