31 березня 2026 року у військово-медичному центрі Харкова, від отриманих поранень помер військовий Максим Максименко з Шостки.
Народився 10 серпня 2003 року в Середино-Будській громаді, був єдиною дитиною у сім’ї.
З дитинства Максим зростав у любові та повазі до військової справи, адже виховувався у родині захисників. Ще змалку він мріяв стати військовим і з гідністю служити своїй Батьківщині. Навчався у Середино-Будській загальноосвітній школі №1. Після 9 класу обрав шлях, який визначив усе його життя — вступив до Сумського кадетського корпусу (нині — військовий ліцей Державної прикордонної служби України).
18 серпня 2020 року Максим став курсантом Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Чотири роки наполегливого навчання, витримки та сили духу загартували його як справжнього офіцера.
Максим був світлою, щирою і надзвичайно доброю людиною. З дитинства любив рух, спорт, захоплювався автомобілями. Його серце завжди було відкрите для людей — життєрадісний, щирий, справедливий… Він умів підтримати, допомогти, розділити радість і біль. Щиро любив життя і вмів цінувати кожну його мить. Для своєї родини був найбільшою гордістю, надією і опорою.
Після завершення навчання Максим проходив військову службу на Закарпатському напрямку. Щиро прагнучи наблизити перемогу, згодом перевівся до Харківського прикордонного загону, де обійняв посаду начальника прикордонної застави ударних безпілотних авіаційних комплексів. Мав...
