Майже чверть території України — близько 132 076 квадратних кілометрів — залишається потенційно небезпечною через міни та вибухонебезпечні залишки війни. Такі дані оприлюднила міжнародна організація Handicap International — Humanity & Inclusion у фактологічному звіті за березень 2026 року. Документ фіксує безпрецедентний рівень забруднення українських земель, наслідки якого населення відчуватиме впродовж десятиліть.
За даними платформи «Demining Ukraine», станом на лютий 2026 року понад 41 924 квадратних кілометри вже повернули до безпечного використання. Значна частина території залишається недосяжною через бойові дії та окупацію – це близько 18% країни. Найбільше постраждали Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська та Миколаївська області — там відбувалися найінтенсивніші бої та найдовші окупації.
Читайте також:
Як кластер раннього відновлення ООН формує план дій для України під час війни Щільність забруднення, якої не бачили десятиліттямиГарі Тумбс, керівник технічних операцій із розчищення територій HI, описує особливість українського контексту як надзвичайно високу щільність забруднення.
Протитанкові міни тут встановлюють значно ближче одна до одної, ніж зазвичай можна було б очікувати, а протипіхотні застосовують у великих кількостях. Дедалі частіше фіксують випадки скидання мін з дронів.
Унікальність ситуації — у поєднанні старих радянських боєприпасів зі сучасними системами, з якими гуманітарні розмінувальники раніше не стикалися. Вибухові речовини у таких боєприпасах не розкладаються з часом, тож інциденти з мінами часів Другої світової досі трапляються по всій країні.
Російське застосування мінРосійська Федерація, яка не є стороною Договору про заборону мін, після початку повномасштабного вторгнення масово застосовує протипіхотні міни — звіт фіксує щонайменше 13 типів таких боєприпасів. Заводське маркування свідчить, що частина мін виготовлена ще за радянських часів, інші — у Росії, причому деякі датуються 2021 роком.
Російські сили також встановлювали вибухові пастки з гранат F1, RGD-5 і RGN навколо своїх позицій. Через публікації у соцмережах наприкінці 2023 року та у 2025-му російські військові підтвердили використання дронів для скидання мін — PFM-1,
POM-2, PMN-4, а також протитанкових PTM-3 і PTM-4. У червні 2025 року Human Rights Watch повідомила про скидання мін-«пелюсток» дронами безпосередньо на вулиці Херсона — у центрі міста й у Корабельному районі.
Хоча Росія не є учасницею Оттавської конвенції, вона залишається стороною Конвенції про конкретні види звичайної зброї та її Протоколу II, який регулює застосування мін. Звіт кваліфікує російські дії як очевидне порушення міжнародного права.
Читайте також:
Молодь Чернігівщини: безробіття, брак просторів і надія на зміни Жертви серед цивільнихМіж лютим 2022 року та лютим 2026-го міни та вибухонебезпечні залишки війни вбили 483 цивільних і поранили 1 196 осіб. Серед загиблих — 27 хлопчиків і 5 дівчаток, серед поранених — 106 хлопчиків і 25 дівчаток. Реальні цифри можуть бути значно вищими через обмежений доступ до окупованих територій. Глобально цивільні становлять до 90% усіх жертв мін.
Мінно-вибухова травма поєднує механічні, термічні та хімічні ушкодження. Осколкові поранення трапляються у 95% випадків, баротравми внутрішніх органів — у 68%, опіки — до 64%,
черепно-мозкові травми — у 15–17%. Українська медична система при цьому під серйозним тиском: з лютого 2022 року ВООЗ зафіксувала щонайменше 2 881 атаку на систему охорони здоров’я.
Прифронтові громади та дітиБлизько 3,5 мільйона людей живуть менш ніж за 50 кілометрів від лінії фронту, з яких 3,1 мільйона потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2026 році. Понад 500 тисяч дітей відвідують школи у мінно небезпечних зонах, а кожна дев’ята жертва мін — дитина. 40% інцидентів трапляються на території школи або по дорозі до неї.
Координатор програми розмінування DanChurchAid Іван Кубрак наводить приклад миколаївського парку «Дубки», де знайшли два мінні поля з 46 вибуховими пристроями — у місці, де люди гуляють і проводять вільний час.
Читайте також:
Медична система України втрачає професійні кадри через фінансові деформації та критичні навантаження Сільське господарство та довкілляПротипіхотні міни стали одним із найсерйозніших факторів занепаду українського аграрного сектору. Значні території непридатні для обробки, що знижує врожаї та доходи. Харківська й Херсонська області залишаються найбільш замінованими серед нещодавно доступних територій.
Російські сили виявили винахідливість у застосуванні вибухових пасток — за повідомленнями, прикріплювали їх до тіл тварин і людських останків, встановлювали подвійні та потрійні пастки на дорогах і у полях.
Александра Кеннетт з Датської ради у справах біженців описує ситуацію в громаді Оскіл на Харківщині, де навіть після екстреного розмінування сім’ї залишалися із забрудненими городами.
Міни токсичні і для довкілля: фрагментація вибухових речовин вивільняє у ґрунт важкі метали, які потрапляють у Дністер, Дніпро та Сіверський Донець. Близько 44% природних заповідників — приблизно 900 — перебувають під окупацією або в зонах активних боїв. Близько 30 тисяч квадратних кілометрів лісів зазнали впливу війни.
Економічний вимір і організація розмінуванняЗагальні потреби на відновлення, пов’язані з управлінням вибуховими ризиками, оцінюють у 27,6 мільярда доларів США на десятирічний період 2026–2035 років (П’ята швидка оцінка збитків і потреб, RDNA5).
Розмінування в Україні координує держава через Міністерство економіки, UANMAC при Міністерстві оборони та ДСНС за участі міжнародних операторів і неурядових організацій. Юрій Середа зі Швейцарського фонду розмінування (FSD) пояснює, що передбачити терміни повного очищення території неможливо: лінія фронту рухається, а гуманітарні оператори не можуть працювати ближче ніж за 20 кілометрів від неї. Серйозною перешкодою залишається постійна присутність російських розвідувальних дронів, за якими часто йдуть удари камікадзе та ракет.
Національна стратегія протимінної діяльності на 2024–2033 роки передбачає розчистити до 80% нещодавно доступних територій упродовж десяти років.
Читайте також:
Реабілітація замість відпочинку. Як Україна змінює підхід до відновлення здоров’я The post Україна стала однією з найбільш замінованих країн світу — під загрозою чверть території appeared first on Humanitarian Media Hub.
