25 травня виповнилось 10 років з дня викрадення кримськотатарського активіста Ервіна Ібрагімова в окупованому Бахчисараї. За ці роки росія побудувала цілу систему насильницьких зникнень громадян України – щоб поширити її на інші окуповані території.
25 травня у київському «Кримському домі» говорили про справу Ервіна. Його мати Лейла пішла з життя у березні цього року, так і не дізнавшись, що сталося з сином. Батько продовжує чекати. Де Ервін — досі невідомо.
Ервін Ібрагімов: хто він і чому його викрали
У ніч з 24 на 25 травня 2016 року в окупованому Бахчисараї зник Ервін Ібрагімов — член виконавчої ради Всесвітнього конгресу кримських татар, депутат міськради, активіст, якому на той момент було трохи більше тридцяти. Наступного дня на узбіччі знайшли його автомобіль з відкритими дверима і розкиданими документами.
На відміну від більшості подібних випадків, викрадення зафіксувала камера відеоспостереження магазину поруч: люди у формі, схожій на окупаційну поліцейську, витягли чоловіка з авто і запхали в мікроавтобус. Це відео бачили всі — але 10 років потому ніхто не покараний, а місцезнаходження Ервіна невідомо.«Ервін — це спосіб розчавити волю кримських татар, абсолютна більшість яких залишаються вірними своїй землі і українській державі», – підкреслює голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Ібрагімова викрали показово,
впевнений Ільмі Умєров, один з лідерів Меджлісу і екс-голова Бахчисарайської РДА в українському Криму. Умєров нагадав, що активіст був дуже близьким до нього: він став депутатом міськради Бахчисарая на «не кримськотатарському» окрузі, тому що «власними ніжками» обійшов округ і «зайшов до кожної квартири» майбутніх виборців. Після окупації Ібрагімов свідомо залишився в Бахчисараї і не припинив діяльності.«Звісно, для окупаційної влади він був помітною фигурою, і весь час був поруч зі мною. Викрадаючи Ервіна, вони діяли не проти однієї людини, а проти великого прошарку кримськотатарської молоді, чиїм батькам мали сказати: стоп», – підкреслює Умєров.
Від Решата Аметова до Сергія Грищенка: хронологія насильницьких зникнень
Правозахисники виокремлюють три хвилі репресій в окупованому Криму.
Перша — 2014 рік: тоді зникали переважно активні волонтери і помітні постаті. Решат Аметов став першою цивільною жертвою окупації: його знайшли мертвим у березні 2014 року. Десятки таких історій зафіксовані в матеріалі про 10 років війни і 30 українських героїв. Тоді викрадачі ще намагались діяти непомітно.
Друга — 2015-2021 роки: акцент змістився на кримінальні справи і арешти. Зникнення стали точковими, як у випадку з Ервіном, і отримали елементи публічного залякування.Зарема Барієва, менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру, описує цю логіку так: «Якщо його викрали, значить мене теж можуть. Тактика насильницьких зникнень — і проти конкретних активістів, і проти рандомних людей — сіяла паніку навмисно».
Третя хвиля почалась після 2022 року, з повномасштабним вторгненням. Всі відпрацьовані в Криму механізми росія перенесла на нові окуповані території. «Ми відчували дежавю, — каже Барієва. — Те, що відбувалося в Криму, почалося по всій окупованій Україні. Катування в підвалах, перевезення в Крим як у глибокий тиловий карцер, зникнення і статус інкомунікадо».Інкомунікадо — це утримання затриманої, ув'язненої чи полоненої людини в умовах повної ізоляції від зовнішнього світу, коли офіційна влада приховує факт затримання, відмовляє у зустрічах з адвокатами, медичній допомозі та не повідомляє рідним і правозахисникам про місце перебування особи. В окупованому Криму є спеціальні СІЗО-1 і СІЗО-2, де тримають таких заручників. людині не дозволяють дзвонити, писати листи або бачитися з сім'єю.
Насильницькі викрадення не зупинились. У травні 2025 року в Севастополі викрали Сергія Грищенкова, розповіла його донька Дар'я. Родина не мала жодної інформації про Сергія до серпня, коли з’явилися чутки, що його бачили в севастопольському СІЗО фсб.
Зникнення Сергія Грищенкова також задокументовано, як і викрадення Ервіна Ібрагімова. Відеокамера домофона зафіксувала «обличчя слідчих, шеврони, навіть номери машин».
Проте фсб досі відкидає всі докази. «Рік пройшов, і вони отак по колу ходять, ходять. Справа досі не заведена, офіційно не підтверджено», — каже Дар'я. За її словами, тоді ж, у серпні, в Севастополі зникло ще шість людей.
Пошук 96 людей, яких вдалося знайти або встановити місце перебування з 2022 року, — результат важкої роботи з родичами, документами і міжнародними інститутами, каже Барієва.
«Крим став глибоким тиловим карцером»: як росія масштабувала систему терору
Станіслав Куліш з секретаріату омбудсмена Верховної Ради з прав людини підкреслює: на сьогодні в Єдиному реєстрі зниклих безвісти — близько 16 тис. цивільних тільки з 2022 року.
Народна депутатка Таміла Ташева пов'язує кримський досвід і поточну ситуацію:
«Те, що росія здійснює зараз на всій окупованій території України, вона відпрацювала в Криму. Потрібно говорити про тяглість цього процесу — коли ти поєднуєш досвід Криму з тим, що відбувається зараз, це привертає набагато більше уваги партнерів».
Перший заступник керівника прокуратури АРК Віталій Секретар нагадує про правовий вимір:«Насильницьке зникнення за міжнародним правом — це вид тортур. Тортури не лише над жертвою, а й над родиною, яка роками не знає нічого. Ми вперше відкрили провадження саме як злочин проти людяності — як переслідування. Це показує системність, а не одиничні факти».
За словами правозахисників, проукраїнських мешканців окупованих територій найчастіше звинувачують за ст. 275 і 276 УК рф (держзрада і шпигунство).
Живе серед цього системного терору кримськотатарська спільнота, яка, за словами Чубарова, все одно лишається нескореною. Як виглядає це щоденне існування під окупацією — окрема і невідчужена частина цієї ж великої трагедії.
Статистика насильницьких зникнень в анексованому Криму і на окупованих територіях
За даними Кримськотатарського ресурсного центру:
- 28 осіб зникли безслідно в Криму з початку окупації і досі не знайдені
- 19 з 28 — кримські татари
- Лише щодо 9 з них окупаційна влада відкрила офіційний розшук
- 19 решти — ніколи офіційно не шукали
За даними координаційного штабу та Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини:
- Близько 16 000 цивільних громадян України вважаються зниклими безвісти з 2022 року
- 700 000 дітей вивезено з окупованих територій — за даними доповіді ООН (самі окупанти називають це «евакуацією»)
- 19 500 ідентифікованих депортованих дітей — ті, кого вдалося відстежити
З 2022 року Кримськотатарський ресурсний центр встановив місцеперебування або звільнення 96 осіб, зниклих на окупованих територіях.
