20 травня 2026 року військовослужбовець Владислав Хабенко, вірний воїн і захисник України, загинув внаслідок вогневого контакту з диверсійно-розвідувальною групою противника на території Сумської області…
Народився 23 серпня 1995 року в місті Шостка, був єдиною дитиною у батьків.
Навчався у загальноосвітній школі №12, де здобув неповну середню освіту. Після закінчення 9 класу вступив до професійно-технічного училища №13 та опанував спеціальність тракториста.
Ще з дитинства Владислав захоплювався страйкболом та футболом. Проте найбільшим покликанням його життя стала військова служба. Він був вірним сином своєї держави, людиною честі та обов’язку. Без вагань прийняв військову присягу й 14 грудня 2019 року підписав контракт на проходження служби.
Владислав був доброю, щирою та світлою Людиною… Його пам’ятають працьовитим, товариським, життєрадісним і водночас спокійним та врівноваженим чоловіком. Найбільше любив проводити час із рідними — відпочивати на природі і хоча б на мить забувати про тривоги буденного життя.
У 2023 році Владислав зустрів своє кохання — Вікторію. Згодом закохані створили сім’ю. У великій любові та щасті 14 липня 2025 року у подружжя народилася донечка Валерія, яка стала найбільшим скарбом і гордістю батька.
Службу проходив у званні старшого солдата на посаді сапера інженерно-саперного відділення. Мав позивний «Сліва». Виконував бойові завдання на Сумському напрямку. За час служби був нагороджений відзнаками «За сумлінну службу» та «Учасник...
