Системні удари Сил оборони України по транспортній інфраструктурі на півдні, зокрема успішне ураження Чонгарського мосту та об'єктів в окупованому Мелітополі, суттєво ускладнюють логістику російських військ.
Порушення цих маршрутів напряму позначається на забезпеченні угруповання ворога, для якого окупований Мелітополь залишається ключовим адміністративним та логістичним хабом. Втім, за оцінками військових експертів, очікувати на миттєвий обвал фронту чи черговий «жест доброї волі» з боку загарбників поки не варто. Наслідки руйнування логістичних ланцюжків матимуть накопичувальний ефект.
Читайте також: удари по Чонгару і хаос на КПП: логістика окупантів на маршруті до Мелітополя тріщить по швах Головна мета — знекровити угруповання ворога на лінії фронту Військовий експерт Іван Ступак закликає оцінювати ситуацію прагматично і уникати надмірного оптимізму. Головне завдання українських атак — не створення цивільного дефіциту, а максимальне урізання військових поставок (боєприпасів, пального, техніки та живої сили) з Криму в напрямку Херсонської та Запорізької областей,
зокрема через окупований Мелітополь.
— Якщо вдасться скоротити це забезпечення хоча б на 30%, це вже буде дуже серйозний результат. Це означатиме менше обстрілів українських міст, меншу активність російських дронів та артилерії. Далі це впливатиме на ситуацію в районі Степногірська, Оріхова, Гуляйполя. Тобто поступово можна знижувати наступальні можливості противника і вигравати для себе час, — зазначає Ступак.
Експерт порівнює удари по мостах із прийомом антибіотиків під час важкої хвороби: результати зупинки ворожих перевезень стануть очевидними не одразу, а детальний аналіз можна буде зробити ближче до осені. Навіть якщо окупанти намагатимуться ремонтувати мости або зводити понтонні переправи, їхня пропускна здатність впаде в рази. Замість однієї 20-тонної вантажівки їм доведеться пускати дві 10-тонні, що подвоює витрати пального, навантаження на водіїв та ризики потрапити під нові удари ЗСУ.
Читайте також: пастка на «сухопутному коридорі»: удари ЗСУ по трасі під Мелітополем відрізали місто і спровокували гуманітарну кризу Перекоп і «маріупольський напрямок» під прицілом
Крим є важливим, но не єдиним маршрутом постачання для армії РФ. Значна частина ресурсів іде з території Росії через Ростовську область, Таганрог і окупований Маріуполь напряму в Мелітополь, який росіяни перетворили на головну перевалочну базу. Тим не менш, українські сили працюють комплексно. Як зазначив військовий експерт Олександр Мусієнко, зараз реалізується стратегічна операція з демілітаризації Криму та ізоляції всього південного угруповання ворога:
Страх перед Керченським мостом: Через загрозу нових атак окупанти вже бояться перекидати великі військові вантажі Керченським мостом.
Вразливий обхідний шлях: Після ударів по Чонгару транспортні колони ворога змушені йти західніше — через Перекоп. Це робить російську логістику довшою і значно вразливішою для українських засобів ураження.
Контроль східного маршруту: Траса з Ростова через Маріуполь у Мелітополь також перебуває під постійним моніторингом та вогневим контролем Сил оборони, які активно застосовують безпілотники.
Час на адаптацію та паніка в лавах окупантів За оцінками експертів, у російського командування є обмежений час — орієнтовно до липня — щоб знайти протидію українським ударам по логістиці. Досвід війни показує, що ворог поступово адаптується до нових загроз (як це було з HIMARS чи ATACMS), впроваджуючи нові засоби РЕБ або створюючи озброєні конвої для супроводу паливних колон. Однак українські виробники та військові також постійно вдосконалюють свої засоби враження, зберігаючи ініціативу.
Тим часом руйнування стабільних шляхів постачання заважає росіянам накопичити сили для активізації наступу на півдні та викликає серйозне занепокоєння окупантів. Страхи та паніка, які все частіше транслюються у пропагандистських ресурсах ворога щодо можливих дій ЗСУ, мають під собою цілком реальні підстави.
