Українські Сили безпілотних систем беруть під вогневий контроль сухопутний коридор між Росією та анексованим Кримом. Головна логістична траса окупантів “Новоросія”, що проходить через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь, перетворилася на зону постійних ударів.
Понад 100 вантажівок уже знищено, цивільні водії відмовляються виходити в рейси, постачання порушене. Детальніше про це розповів військовий оглядач Російської служби Бі-бі-сі Ілля Абішев.
Читайте також: Кадировці, бензин і погрози: як у Мелітополі бізнес наживається на дефіциті Траса через Мелітополь – головна ціль До 2022 року основні російські вантажопотоки до Криму йшли через Кримський міст і поромне сполучення. Після захоплення південних районів Донецької, Запорізької та Херсонської областей РФ налагодила сухопутний маршрут через Приазов'я.
Траса “Новоросія” починається в Ростові-на-Дону, проходить через Таганрог, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і тягнеться до Сімферополя. Нею загарбники перевозять особовий склад, боєприпаси, пальне, техніку та запчастини, продовольство і будівельні матеріали.
Вона також є головною артерією постачання російського угруповання “Дніпро” на півдні Херсонської та Запорізької областей.
Саме ця траса, що проходить за 100 і більше кілометрів від лінії фронту, стала пріоритетною ціллю для українських ударів.
Від запуску до удару – майже без участі людини Серйозною проблемою для російської логістики став безпілотник Hornet, який окупанти називають “Марсіанин-2”. За їхніми даними, його розробила американська компанія Swift Beat під керівництвом Еріка Шмідта, колишнього генерального директора Google.
Hornet – безпілотник літакового типу з електродвигуном: швидкий, малошумний і малопомітний, із дальністю польоту до 160 км, стійкістю до радіоперешкод і високим рівнем автономності. Частина дронів оснащена терміналами Starlink і перебуває під прямим керуванням оператора. Більшість використовує інерційну навігацію та спеціально навчені нейромережі, здатні самостійно знаходити та супроводжувати ціль і за командою оператора атакувати її. Роль людини зводиться до ухвалення рішення про удар.
Відомі випадки запуску Hornet з аеростатів на висоті до 8 тисяч метрів – у режимі планерування дрон стає ще менш помітним і може збільшити дальність польоту на десятки кілометрів.
За повідомленнями російських джерел, Hornet вже фіксували поблизу пункту пропуску Ізварине на кордоні Ростовської області – приблизно за 160-170 км від лінії бойового зіткнення. Тобто під удар може потрапити транспорт навіть у прикордонних пунктах пропуску.
Чому Росія не може адаптуватися Ситуація частково нагадує літо 2022 року, коли ЗСУ отримали HIMARS і почали завдавати ударів на глибину до 70 км – тоді армія РФ розосередила склади та перемістила важливі об'єкти далі від фронту. Однак у 2026 році масштаб проблеми зовсім інший. Україна задіює безпілотники українського, європейського та спільного виробництва; дальність ураження дронів середньої дальності суттєво перевищує можливості HIMARS.
Лише протяжність траси “Новоросія” становить близько 400 кілометрів. Захистити її сітками, як це роблять на окремих прифронтових дорогах, надзвичайно складно. На думку російських військових блогерів, армія досі не має достатньої кількості сучасних засобів боротьби з безпілотниками – малих радарів, акустичних датчиків, легких зенітних ракет і спеціалізованих антидронових систем.
Переміщення баз постачання ще далі в тил проблему не вирішує: фронтові угруповання все одно потрібно забезпечувати.
Наслідки для фронту та Криму На тлі зростання атак на трасу “Новоросія” та проблем із забезпеченням Криму пальним, російські військові джерела повідомляють про активізацію українських підрозділів на окремих напрямках у Запорізькій області.
Російські воєнкори у Телеграм-каналах вже не приховують, що удари українських БпЛА по логістиці на глибину до 200 км створюють труднощі не лише для Криму, а й для забезпечення військ на Донбасі. Автори таких публікацій не очікують швидких заходів для виправлення ситуації: у російському керівництві нинішню кризу поки що не вважають критичною. Відповіді на цей виклик Росія за весь час війни проти України ще не знайшла.
Паніка в чатах і маскування під цивільних У профільних Телеграм-чатах, де водії обговорюють поїздки сухопутним коридором, реальні користувачі вже давно пишуть про те, що на трасі Маріуполь – Мелітополь регулярно зникає бензин, а вздовж узбіч стоять згорілі вантажівки. На блокпостах водіям відкрито радять рухатися зі швидкістю 130-140 км/год і в жодному разі не зупинятися поза населеними пунктами.
Розуміючи, що військові колони вибиваються вщент, російське командування вдалося до маскування армійської техніки під цивільний транспорт. У Z-каналах обговорюють директиву, яка вимагає перефарбовувати армійські автомобілі та наносити на них рекламні емблеми цивільних організацій.
Тим часом Сили оборони продовжують масштабувати виробництво безпілотників. Напередодні чергового засідання у форматі “Рамштайн” це питання стало одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.
