Протягом останніх двох років Білорусь фактично використовується як один із ключових коридорів для російських дронових атак по Україні. Журналісти виявили щонайменше п’ять пускових комплексів поблизу білоруського кордону, йдеться в розслідуванні білоруської служби Радіо Свобода.
Ці об'єкти розташовані в Брянській, Орловській та Смоленській областях. Більшість із них з’явилися або були суттєво розширені з літа 2024 року, а частина інфраструктури досі перебуває на етапі будівництва, йдеться в розслідуванні.
Масштаб використання цього напрямку підтверджується й офіційними даними Мінська: у 2025 році зафіксовано понад 1400 порушень повітряного простору країни, знищено близько 520 безпілотників, третина з яких були бойовими.
У 2026 році білоруські силові структури вперше визнали, що дрони залітають у повітряний простір країни майже щодня, хоча офіційно їх походження не називають, додає Радіо Свобода.
За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, значна частина російських дронів під час масованих атак пролітає саме через територію Білорусі, і таких випадків стає дедалі більше.
Розміщення пускових майданчиків поблизу кордону також дозволяє збільшувати бойове навантаження дронів за рахунок економії пального.
П’ять відомих об'єктівАеродром Шаталово (Смоленська область) — розташований лише за 46 км від кордону з Білоруссю, найближче відоме місце запуску російських дронів до країн НАТО. Його будівництво стартувало на початку 2025 року, і за рік кількість пускових установок зросла до десяти. Запуски фіксуються кілька разів на тиждень.
Комплекс біля Цимбулової (Орловська область) — російське держтелебачення називало його «найбільшим дронопортом у світі». Площа об'єкта становить близько 2 на 4 км. За цю весну, за даним журналістів, вона збільшилася майже вдвічі. Тут діє щонайменше 12 пускових установок, а на майданчику одночасно можуть зберігатися сотні безпілотників.
Комплекс біля Навлі (Брянська область) — зведений з нуля влітку 2024 року. Українські військові завдавали по ньому ударів у квітні, однак запуски дронів типу Герань і Гербера тривають кілька разів на тиждень.
Аеродром Сеща (Брянська область) — у 2022−2023 роках був одним із головних майданчиків запуску шахедів.
Після ударів українських дронів у 2023 році активність знизилася, однак об'єкт і надалі використовується як військовий транспортний вузол.
Комплекс біля Асовиці (Брянська область) — найновіший із п’яти, з’явився влітку 2025 року. Розташований за 35 км від українського кордону, що суттєво скорочує час підльоту та дозволяє збільшувати бойове навантаження дронів.
За словами військового експерта Анатолія Храпчинського, Росія не скорочує, а навпаки нарощує використання білоруського коридору. Водночас Юрій Ігнат наголошує, що Україна не зацікавлена у втягуванні Білорусі у війну.
«Українські дрони атакують російську територію. Ми не здійснюємо жодних провокацій на території Білорусі, бо нам це не потрібно. Точно не нам воювати з білорусами. Про це говорив і президент України [Володимир Зеленський]», — сказав він.
Білорусь у війні Росії проти України: останні новини4 травня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко повідомляв, що на території Білорусі триває створення полігонів і логістичних напрямків, які можуть бути використані Росією в будь-який момент. Наразі російське угруповання в Білорусі недостатнє для наступу на Україну.
15 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що доручив Силам оборони та органам безпеки України підготувати план реагування на загрози з боку Білорусі
21 травня в СБУ і Силах оборони України заявили про введення посилених заходів безпеки в п’яти північних регіонах, що межують із країною-агресором Росією і Білоруссю.
25 травня Демченко повідомив, що Україна не фіксує формування ударних угруповань на кордоні з Білоруссю однак загроза на цьому напрямку залишається.
26 травня командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді заявив, що Україна визначила 500 цілей у Білорусі на випадок вступу самопроголошених президента країни Олександра Лукашенка у війну.
