Новини про загибель наших захисників та захисниць, на жаль, так само часто приходять в громади Вінниччини. В останній шлях провели Віктора Коліжука, Віталія Насінника, Юрія Мельника, Євгена Жуковського та Романа Вальчука, повідомляє I-VIN.INFO.
Сумна звістка надійшла до Махнівської громади. Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дружківка Краматорського району Донецької області загинув житель села Мшанець Віктор Володимирович Коліжук.
Вірний Військовій присязі та українському народові, Захисник мужньо боронив свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Його життя обірвалося 8 червня 2026 року під час виконання бойового завдання.
Віктору Коліжуку було 54 роки. Він народився 13 липня 1971 року.
Томашпільська громада прощатиметься із Захисником України Віталієм Насінником, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Солдат Віталій Насінник, 1979 року народження, служив оператором 3-го відділення 1-го взводу 2-ї роти батальйону безпілотних авіаційних комплексів у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади.
Тривалий час військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Лише після проведення ДНК-експертизи вдалося офіційно підтвердити його загибель.
Свій останній бій Захисник прийняв 24 травня 2025 року поблизу населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області.
Мурафська громада знову отримала трагічну звістку з фронту. Стало відомо про загибель військовослужбовця Юрія Вікторовича Мельника, жителя села Михайлівка, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність України.
Юрій Мельник народився у 1972 році. Упродовж тривалого часу рідні, друзі та односельці сподівалися на його повернення додому. Однак війна принесла чергову болючу втрату для громади.
15 червня Вінницька громада схиляє голови у скроботі. На щиті до рідного дому повертається захисник України Євген Жуковський. Чоловік боронив незалежність та територіальну цілісність Батьківщини від ворожої агресії на східному напрямку.
Євген Жуковський вступив до лав Збройних Сил України 25 жовтня 2024 року. Став на захист рідної землі у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
Згодом служив у 9-му окремому стрілецькому батальйоні. Опанував фах оператора БПЛА. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Був відданий побратимам і військовій присязі.
На жаль, життя захисника України обірвалося 12 червня 2026 року. Йому було 39 років. Він був єдиним і люблячим сином своїх батьків, людиною честі, гідності та доброго серця.
Євген Валентинович Жуковський народився 8 серпня 1986 року у Вінниці. У 2002 році закінчив фізико-математичну гімназію №17, а у 2007 році – Вінницький національний технічний університет за спеціальністю «Системи управління і автоматизації». Працював інженером з комп’ютерних систем на підприємствах.
Вчора Вінницька громада проводжала у вічність Романа Вальчука – підполковника Повітряних Сил ЗСУ. Військовослужбовець брав участь у захисті територіальної цілісності України під час АТО/ООС, а з початку повномасштабного вторгнення, вже будучи на пенсії, повернувся до війська.
Роман Андрійович Вальчук – професійний військовий. Народився 23 січня 1972 року у селищі Вапнярка Вінницької області. Після закінчення місцевої школи вступив до військового училища.
Здобувши фах, служив у військовій частині рідного населеного пункту. Брав участь у миротворчій місії під егідою ООН в Югославії.
У 2004 році родина Вальчуків переїхала до Вінниці. У 2017 році військовослужбовець став на захист України під час АТО/ООС – служив поблизу Сіверськодонецька та Соледара.
У званні підполковника вийшов на пенсію. Проте не зміг лишатися осторонь, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Тож Роман Андрійович ухвалив рішення повернутися до війська і доєднатися до роботи у штабі Повітряних Сил. Мав численні нагороди, зокрема медаль «Ветеран служби», нагрудний знак «Знак пошани», «Сталевий хрест», «За досягнення у військовій службі» I ступеня, медаль «За сумлінну службу».
На жаль, серце воїна зупинилося 12 червня 2026 року. Йому було 54 роки. У чоловіка залишилися дружина, двоє дітей та маленька онучка.
Читайте також, Олександра Шемета пропонують зробити почесним громадянином Вінниці.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
