На автозаправних станціях у російських Краснодарі, Анапі, Новоросійську та на головних дорогах Кубані – черги та обмеження на продаж бензину в одні руки. Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв звинувачує в цьому «ажіотажний попит» з боку жителів окупованого Росією українського Криму, де авто заправляють лише за талонами.
Паралельно проблеми з пальним виникли у сільгоспвиробників Ростовської області: їх навряд чи можна пояснити ажіотажем, оскільки фермерів забезпечують у «пріоритетному порядку». Де і чому виникають труднощі з доступністю бензину на півдні Росії – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Кавказ.Реалии»
Відео черг на заправках у краснодарських пабліках почали з’являтися ще 6 червня – колону машин із кримськими номерами зняли в Темрюцькому районі. На кадри очевидців на АЗС у станиці Голубицькій потрапив водій, який укладає в авто понад десяток каністр із бензином.
Повідомлення про брак пального або його окремих найменувань на заправках надходять не лише з Темрюцького району, а й з Анапи, Білозерного, Новоросійська та Краснодара. Очевидці фіксують відсутність пального як на приватних автозаправках,
так і на великих мережевих станціях – більшість повідомлень присвячені АЗС «Лукойл».
В оперштабі Краснодарського краю 8 червня заявили, що йдеться про «збій дрібнооптових закупівель» у «приватних заправних станцій». Менше з тим, там визнали випадки, коли бензин був відсутній «на кількох мережевих АЗС». Увечері того ж дня Веніамін Кондратьєв написав, що дефіциту бензину в Краснодарському краї немає, а в чергах на заправках винен «штучний ажіотаж» на тлі «непростої ситуації в сусідніх регіонах».
Жительці Краснодара на запитання про каністри для пального в будівельному гіпермаркеті повідомили, що 20-літрові ємності закінчилися: вона припустила, що всі дізналися про дефіцит пального – «давно дізналися», відповів їй консультант.
АЗС, Росія, 26 вересня 2025 рокуСлова губернатора про «ажіотаж» підкріпилися обмеженнями з боку автозаправних станцій: на АЗС «Газпрому» в Геленджику, за словами водіїв, продають не більше ніж 50 літрів в одні руки. У «ЛУКОЙЛ-Югнефтепродукт» повідомили «Інтерфаксу», що у них на заправках уже давно діє обмеження на продаж не більше ніж 100 літрів у руки.
Загалом 15 заправок у Краснодарському краї призупинили продаж пального: у Краснодарі, Красноармійському, Кущівському, Слов’янському та Усть-Лабінському районах, оголосили 10 червня в оперштабі регіону. За даними влади, у Темрюцькому районі спостерігаються черги до ста машин, але бензин є.
Звідки дефіцит?Дефіцит бензину в 2026 році почався з окупованого Росією українського Криму: ситуація з браком пального на півострові настільки серйозна, що ще 31 травня великі мережі заправок «АТАН» і «ТЭС» почали продавати його за талонами. Невдовзі довелося тимчасово зупинити продаж самих талонів. Перед заправками розтягнулися кілометрові черги: на початку червня 40-річного кримського водія забрали з такої черги з інфарктом.
Жителів півострова, які масово поїхали закуповуватися бензином у Краснодарський край, звинуватив у проблемах із пальним у Темрюцькому районі депутат міськдуми Краснодара Сергій Клімов – він попросив ще більше обмежити відпуск бензину (лише до повного бака) і закликав силові структури «вжити жорстких заходів щодо спекулянтів». У Криму вже дійсно є випадки притягнення до адміністративної відповідальності за спробу перепродажу бензину:
протокол склали щодо жителя Ялти. Держканал «Крим 24» після затримання опублікував його відеовибачення.
Військовий аналітик Давид Шарп у розмові з «Кавказ.Реалии» називає те, що відбувається на кубанських заправках, «ефектом доміно»:
«Дефіцит пального і зрив пляжного сезону в різних місцях – це в цьому випадку бонус, який має і економічний, і публічний ефект: росіяни відчувають на собі війну. Але коли говорять про удари по «сухопутному коридору» в Крим мова насамперед іде про найважливішу з військової точки зору артерію постачання».
Перебої з постачанням почалися після українських ударів по трасі Р-280 «Новоросія», що веде з Ростова-на-Дону до Криму через окуповані території України. Французький дослідник Клеман Молен підрахував, що українські безпілотники з початку травня уразили щонайменше 290 російських транспортних засобів.
«Це шосе для постачання всього, що потрібно – паливно-мастильних матеріалів і боєприпасів – власне, на південний фронт. Коли знищується частина об'єктів такого роду або паралізується рух, то виникають недопоставки. Є дуже важлива військова складова:
українці також б’ють і по залізниці, і по суднах в Азовському морі. Головне завдання, щоб російські війська на фронті недоотримали норми постачання. Якщо це відбувається досить довго, то автоматично падає їхня боєздатність – хоч у нападі, хоч в обороні», – пояснює Шарп.
Далі, продовжує він, і починається ефект доміно: навіть якщо десь ще цих ударів немає, але по сусідству вони є, це впливає: спекулятивний ажіотаж – одна зі складових, зазначає експерт.
Передкризова ситуаціяУ сусідній Ростовській області дефіциту пального немає, заявив ще 10 червня заступник губернатора Ігор Сорокін Утім, його колега повністю спростувала ці слова вже наступного дня: обласна міністерка сільського господарства Анна Касьяненко зізналася, що на Дону «фіксують дефіцит паливно-мастильних матеріалів».
Для збиральної кампанії фермери накопичили лише половину від необхідного обсягу пального, заявила Касьяненко. Влада закликала сільгоспвиробників «максимально заповнити резервуари» – яким чином зробити це в умовах зростання цін, вона уточнювати не стала. При цьому раніше Сорокін стверджував,
що донських аграріїв забезпечують у «пріоритетному порядку».
Назвати те, що відбувається, «паливною кризою» поки що не можна – так говорять про повну відсутність взагалі будь-яких марок пального, багатокілометрові багатоденні черги та підвищення роздрібних цін одразу на десятки відсотків. Менше з тим, ризик настання такої кризи зараз існує, каже експерт із російської нафтогазової галузі Борис Аронштейн
«Першою причиною цієї передкризової ситуації, звісно, є удари ЗСУ та кумулятивний ефект від них. Особливо по дуже великих НПЗ європейської частини Росії, як-от рязанський НПЗ «Роснефти» або волгоградський завод «Лукойла». Обсяги нафтопереробки, які виведені з ладу, вже досягають критичної точки – близько 30%. Якщо ситуація триватиме, і з ладу буде виведено перманентно 30-35% переробних потужностей, то тут ми побачимо повномасштабну кризу. Поки що до цього не дійшло», – зазначає він.
Наслідки удару Сил оборони України по Рязанській нафтопереробній компанії, завданого у ніч на 26 січня 2024 рокуВолгоградський НПЗ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» призупинив переробку нафти після атаки українського безпілотника в ніч на 29 травня.
Ударів по цьому НПЗ завдавали від самого початку вторгнення: за підрахунками телеграм-каналу ASTRA, це щонайменше десята атака.
Волгоградський завод є найбільшим виробником нафтопродуктів у Південному федеральному окрузі, минулого року на його частку припало 5% від загального обсягу переробки в країні.
Волгоградський НПЗ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у 2022 роціЩе однією причиною браку пального в Краснодарському краї Аронштейн називає ажіотаж, створений обмеженнями на продаж і заявами влади:
«Влада ситуацію, з одного боку, приховує, а з іншого – розхитує човен. Тому що якби віддати її на волю ринку, ціни б піднялися, адже пропозиція не встигає за попитом. Довелося б багатьом відмовитися від відпусток на своєму автотранспорті, і співвідношення споживання та пропозиції зафіксувалося б на новому рівні. Але влада створює штучний ажіотаж обмеженнями експорту, талонами і таким чином насправді підігріває ціни, що не відповідає балансу попиту та пропозиції».
Поточну ситуацію можна охарактеризувати як «динамічну рівновагу», яка може зміститися як у кращий, так і в гірший бік,
пояснює співрозмовник.
«Якщо держава не буде закручувати гайки, а, навпаки, спрямує свої сили на відновлення переробних потужностей після атак ЗСУ, то ситуація поступово нормалізується. Адаптувався ж зрештою ринок до блокади Ормузької протоки. Так, ціни зросли, але дефіциту не спостерігається, – те саме відбулося б і в Росії», – підсумовує експерт.
Обмеження на продаж пального були введені в окупованому Севастополі, Бєлгородській та Курській областях, на окремих АЗС у Москві та Підмосков'ї, а слідом за ними – у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. За даними російської влади та галузевих джерел, перебої пов’язані з ударами українських безпілотників по нафтопереробних заводах та логістичній інфраструктурі.
За травень українські дрони атакували російську нафтову інфраструктуру не менше ніж 30 разів – більше, ніж за будь-який інший місяць від початку війни, підрахував Bloomberg.
Паніка на АЗС і порожні полиці: ЗСУ відрізають Крим від Росії
«Бензину ніде немає!». Окупована частина Донбасу знову без пального
