РІА Південь продовжує вивчати тему, кого окупаційна влада призначає керівниками у фейкових міністерствах окупованої частини Запорізької області та Мелітополя. І як змінилася кадрова політика за чотири роки окупації.
У першій частині ми проаналізували керівників фейкових “міністерств” АПК, медицини, майнових відносин, культури та освіти. У цій дослідимо ще 5 псевдостурктур.
Хто керує “Міністерством молодіжної політики”Із початком окупації керувати пропагандою серед молоді призначили севастопольця Антона Тіцкого. До того він був радником керівника Федерального агентства у справах молоді в Росії. Ще у 2012 році хотів стати нардепом України від Криму від партії “Русскій блок”. Однак партія не набрала і половини відсотка голосів виборців. У лютому 2014 року після окупації Криму був одним із організаторів так званої “Самооборони Криму” стояв на блокпостах, допомагав окупантам.
Антон Тіцкій. Фото з джерел пропагандистів
У березні 2025 року Тіцкого обрали на посаду заступника секретаря Запорізького регіонального відділення путінської партії “Єдина Росія”. Тоді він вважався одним з найбільш наближених людей до “губернатора” Балицького.
Утім, у травні того ж року Тіцкій звільнився з посади.
Замість Тіцкого в. о. міністерки стала інша кримчанка Еліна Айпетрова. Спочатку вона була заступницею міністра.
Еліна Айпетрова. Фото з джерел пропагандистів
Протрималася жінка на цій посаді недовго. На її місце прийшов ще один кримський гастролер, який і дотепер є міністром, Ілля Логунов.
Ілля Логунов. Фото з джерел пропагандистів
До того, як прибути в окуповану Запорізьку область, він обіймав посаду генерального директора компанії “Русстрой” у Сімферополі.
Хто керує “Міністерством природи, екології та надрокористування”Першим “міністром” природи у Запорізькій області став Олександр Воробйов, виходець із Чувашії. До окупації працював на аналогічній посаді у Чуваській Республіці.
Олександр Воробйов. Фото з джерел пропагандистів
У 2025 році він залишив посаду за власним бажанням.
На місце Воробйова призначили кримчанина Володимира Капітонова До цього чоловік обіймав посаду заступника міністра екології та природних ресурсів на окупованому півострові.
Володимир Капітонов. Фото з джерел пропагандистів
А із 2026 року виконує обов’язки міністра Роман Батршин.
Крім того, наразі він є заступником Балицького.
Роман Батришин. Фото з джерел пропагандистів
Сам Батршин виходець із Саратова,у 2024 приїхав у Запорізьку область і очолив обласний суд.
Саме ж фейкове міністерство природи, за даними російських реєстрів, перебуває у процесі реорганізації.
Хто керує “Міністерством промисловості та торгівлі”Із початку окупації “міністром промисловості та енергетики ВЦА Запорізької області” призначили росіянина Юрія Гуськова. До Мелітополі він приїхав зі Свердловської області РФ. Як індивідуальний підприємець у 2004 році починав кар'єру з ремонту шкіряного взуття.
Юрій Гуськов. Фото з джерел пропагандистів
Згодом Гуськов став заступником голови так званого Уряду Запорізької області.
Тож, після свердловського гастролера фейкове міністерство очолив Микола Єланцев. Сам чоловік приїхав із Тюмені, зараз очолює аналогічне міністерство у Тульській області.
Микола Єланцев. Фото з джерел пропагандистів
Згодом міністерство промисловості переформатували: зробили окреме міністерство промисловості й торгівлі та міністерство енергетики. Після реформи Єланцев пропрацював близько місяця та пішов з посади.
Новим в. о. міністерства став Олександр Марченко. На жаль, інформації про нього нам знайти не вдалося.
Олександр Марченко. Фото з джерел пропагандистів
Згодом посаду “міністерки” обійняла гастролерка з підмосков’я Анна Уголкова. До того жінка була індивідуальною підприємицею в місті Електросталь, вела діяльність у галузі права, бухгалтерського обліку та аудиту, а також займалася консультуванням із питань комерційної діяльності та управління підприємством.
Анна Уголкова. Фото з джерел пропагандистів
Після звільнення з Запорізької області Уголкову призначили керувати міністерстом економічного розвитку так званої “ЛНР”.
Після Уголкової в.о. міністра промисловості став Андрій Кочетов, уродженець Луганська. До цього очолював “міністерство з тарифів та регулювання цін” у Запорізькій області. Співпрацює із росіянами ще з 2014-го року після окупації Луганщини. Отримав паспорт громадянина РФ, вступив до “Єдиної Росії”.
Андрій Кочетов. Фото з джерел пропагандистів
Кочетовавже засудили до 10 років позбавлення волі за колабораційну діяльність
Згодом Андрій кочетов перейшов на посаду заступника міністра,
а самим в. о. міністра став Олександр Воробйов, якого ми вже згадували як першого “міністра” природи.
Після нього фейкове міністерство очолив Богдан Кучеренко, який до того керував “управлінням” інвестиційної політики міністерства економічного розвитку Запорізької області. Потім обіймав посаду заступника міністра економічного розвитку Запорізької області.
Богдан Кучеренко. Фото з джерел пропагандистів
І, нарешті, “міністром” став Олексій Савельчев, який і дотепер залишаєься на цій посаді. Він народився у Татарстані, працював у Казані, очолював комерційні структури, а з 2016 по 2022 рік був заступником міністра промисловості і торгівлі Татарстану.
Олексій Савельчев. Фото з джерел пропагандистів
Так, за 4 роки окупації лише у “міністерстві промисловості” змінилося 8 керівників. Хто керує “Міністерством будівництва, архітектури та ЖКГ”Першою керівницею псевдоміністерства стала Юлія Губанова - чиновниця з окупованого Криму. Згодом жінка певний час очолювала міністерство транспорту. У Севастополі Губанова керувала компанією “Севастопольстройпроект”, яку місцеві медіа називали “придворним будівельником” влади:
вона отримувала великі держпідряди, але фігурувала у скандалах із невиконаними роботами, штрафами та розірваними контрактами.
Юлія Губанова. Фото з джерел пропагандистів
Після підриву силами спротиву місцевого колаборанта-гауляйтера Максима Зубарєва Губанову поставили замість нього керувати окупаційною адміністрацією Якимівки
Наступним “міністром” став Олег Рябчук, уродженець Волгограду. Згодом він став заступником міністра.
Олег Рябчук. Фото з джерел пропагандистів
А допомагати Рябчук став Олексію Лисенкову. До цього чоловік був генеральним директором фірми в Москві, яка займалася електрозв’язком, торгівлею та будівництвом.
Олексій Лисенков. Фото з джерел пропагандистів
Наступним “міністром” став Василь Завадіч. До цього очолював російський ФАУ “РосКапСтрой” і отримував знак “Почесний будівельник Росії”.
Василь Завадіч. Фото з джерел пропагандистів
Тепер на цій посаді з кінця квітня 2026 року значиться Михайло Трофімов із реєстрацією у Саратові. На жаль, більше інформації про російського "гастролера" немає.
Хто керує “Мінстерством транспорту та розвитку транспортної інфрастуктури”
Першою керівницею у 2022 році була Юлія Губанова, яку ми згадували як міністерку будівництва.
У 2023 році псевдоустанову очолив Сергій Прудіус із Тбілісі. До чиновницьких посад служив у структурах держбезпеки, де понад 10 років курував об’єкти транспорту і транспортної інфраструктури. До появи на ТОТ Запорізької області Прудіус працював у транспортній сфері Санкт-Петербурга та Ленінградської області.
Сергій Прудіус. Фото з джерел пропагандистів
Після “міністерської” посади в окупаційній Запорізькій області його у 2025 році призначили заступником губернатора Томської області з питань транспорту, дорожньої діяльності та зв’язку.
А наступником Прудіуса став кримський гастролер Микола Лукашенко, який і дотепер керує міністерством. До 2014 року він працював у кримських структурах транспорту, а після окупації півострова залишився в російській адміністрації. У 2020 році став заступником “міністра транспорту” Криму, у 2022-му - першим заступником, а у 2023 році очолив окупаційне “міністерство транспорту” півострова. У серпні 2024 року Лукашенко пішов з посади в Криму.
Микола Лукашенко. Скрин з джерел пропагандистів
За даними YouControl, він перебуває в розшуку в Україні за підозрою у колабораційній діяльності.
Замість висновкуОтже, окупаційні “міністерства” на захопленій частині Запорізької області майже не мають нічого спільного з місцевими управлінцями. За весь час окупації у цих 5 міністерствах з’явився тільки один місцевий зрадник. Інші ж керівники - завезені росіяни або кадри з інших ТОТ.
У третій, фінальній частині РІА Південь дослідить решту окупаційних “міністерств”. Прочитати її ви зможете незабаром на нашому сайті.
