Сотні українських безпілотників пролетіли над столицею країни-агресорки РФ і уразили нафтопереробний завод (НПЗ) у Капотні практично без опору. Російська армія зазнає поразки у грі, яку сама ж і придумала, і це стало приниженням для російського диктатора Володимира Путіна.
Про це пише The Telegraph у публікації, присвяченій українській атаці на Москву у четвер, 18 червня. Видання підкреслює, що контрзаходи країни-агресора Росії застаріли, що дозволяє Силам оборони України принижувати Путіна за допомогою тактики та технологій.
Видання нагадує, що саме Росія започаткувала епоху масової війни з використанням дронів, коли почала запускати по Україні рої вироблених в Ірані БПЛА Shahed.
З кожним роком російська окупаційна армія збільшувала масштаби руйнувань, використовуючи дедалі більші групи ударних безпілотників.
Тепер Росію перемагають у грі, яку вона сама й придумала, що є приниженням для Володимира Путіна, зазначає The Telegraph.
За словами аналітиків, країна-агресор виявилася погано підготовленою і недооцінила, як швидко її ж тактика обернеться проти неї. Зокрема,
на опублікованих у мережі відеозаписах видно, як російські ракети під час відбиття атаки 18 червня пролітають повз цілі.
Як зазначила в коментарі виданню старша наукова співробітниця Королівського інституту об'єднаних служб у Лондоні Емілі Ферріс, ймовірно, висота польоту цих БПЛА «ускладнює їх виявлення російськими системами ППО».
Україна нарощує кількість безпілотників під час атак на територію РФ, а також збільшила частоту ударів. The Telegraph зазначає, що часто удари по одному й тому ж об'єкту завдаються з перервою всього в кілька днів. Це дозволяє виявляти слабкі місця та виснажувати оборонні можливості РФ.
За словами Ферріс, російські заходи щодо відбиття українських атак, як і раніше, перебувають на початковому етапі розвитку. Як і на полі бою, Росія покладається на «тимчасові та фрагментарні обхідні рішення».
Аналітики частково пояснюють це тим, що РФ досі орієнтується на перевірені часом методи оборони, тоді як Україна постійно випробовує нові рішення.
Крім того, Росія продовжує спиратися на традиційні радіолокаційні системи. Україна ж розгорнула розгалужену мережу з понад 14 000 акустичних датчиків (Небесна фортеця).
Росіяни також покладаються на дорогі ракетні перехоплювачі, дефіцит яких зростає.
Українські безпілотники використовують усі вразливі місця протиповітряної оборони РФ. На думку аналітиків, Сили оборони продовжуватимуть посилювати удари протягом усього літа, тоді як країна-агресор готується до виборів до Державної думи (відбудуться з 18 по 20 вересня 2026 року).
«У політичному плані це поставить Путіна в дуже складне становище», — констатувала Емілі Ферріс.
Атаки БПЛА на Московський НПЗ — головне16 червня дрони СБУ завдали удару по Московському НПЗ і пошкодили «серце заводу» — ключову установку первинної переробки нафти. Повідомлялося, що завод призупинив роботу
Вранці 18 червня Москва зазнала масованої атаки сотень безпілотників, лунали вибухи, у мережі публікувалися кадри масштабних пожеж.
ЗгодомСили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ розташованого в районі Капотня — за 15 км від Кремля. На заводі спалахнули пожежі щонайменше в п’яти місцях, Москву огорнув чорний дим. Російські ЗМІ писали, що це була найбільша атака на російську столицю з початку війни.
За даними Генштабу, на НПЗ було пошкоджено комплексну установку з переробки нафти три резервуари РВС-10000 та один резервуар РВС-30000.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатували, що українські удари по Москві виявили слабкі місця російської ППО, а російські «військові кореспонденти» після атак почали відкрито критикувати цензуру та нездатність влади захистити населення від наслідків війни.
19 червня Москву знову атакували десятки безпілотників місцева влада заявляла про падіння «уламків».
