Російська система протиповітряної оборони навколо Москви не здатна перекрити всі напрямки атак українських безпілотників. Після інтенсивної роботи частина комплексів потребує охолодження, що створює вразливі проміжки для нових ударів.
Про це повідомляє Фабрика новин.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап заявив, що поширене уявлення про нібито непроникну систему ППО навколо російської столиці не відповідає реальності. За його словами, раніше звучали твердження, що московську оборону побудовано настільки щільно, що через неї не може пролетіти навіть дрібна ціль.
Після аналізу наявних засобів захисту Москви експерт дійшов іншого висновку. Він наголосив, що російська протиповітряна оборона не є настільки потужною та суцільною, як це подається офіційною пропагандою.
Криволап також засумнівався в російських повідомленнях про нібито запуск 200 українських дронів по Москві. На його думку, для досягнення аналогічного результату могло знадобитися вдвічі менше безпілотників.
За словами експерта, масштаби пошкоджень після останніх атак були настільки значними, що багато хто очікував повідомлень про застосування ракетного озброєння.
Однак, як він зазначив, усі зафіксовані ураження були результатом роботи українських операторів дронів та дій самої російської системи ППО.
Криволап нагадав, що перед початком повномасштабної війни Росія мала приблизно 85–90 комплексів С-300 і С-400. Частину цих систем було знищено, хоча російська промисловість продовжує їх відновлювати та випускати приблизно по 6–8 комплексів щороку.
За оцінкою експерта, зараз у РФ може залишатися від 45 до 60 таких комплексів. Водночас навколо Москви, за непрямими даними, зосереджено від 15 до 20 комплексів С-400, розташованих уздовж Центральної кільцевої автомобільної дороги довжиною 338 кілометрів і радіусом близько 100 кілометрів.
Він додав, що ці системи мають прикриватися зенітними комплексами "Панцир С-1" або "Панцир С-2". За словами Криволапа, навряд чи там широко використовуються новіші стаціонарні комплекси "Панцир СМД Е", які здатні нести 48 ракет замість 12.
Експерт пояснив, що після запуску 12 ракет "Панцир С-1" потребує близько пів години на охолодження через перегрівання. Під час цього процесу його не можна перезаряджати.
У випадку з "Панцир СМД Е" період охолодження після використання 48 ракет може тривати майже годину.
На думку Криволапа, саме тому після відбиття масованої атаки наступні безпілотники можуть проходити оборону значно легше. Він вважає, що для повноцінного захисту Москви, стратегічних підприємств, аеропортів і нафтопереробних об'єктів необхідно щонайменше 70 комплексів "Панцир".
Експерт підрахував, що до початку великої війни Росія мала близько 330 таких систем, з яких приблизно 110 було експортовано за кордон. Після втрат, за його оцінкою, у розпорядженні РФ могло залишитися близько 110 "Панцирів".
Саме цим, вважає Криволап, пояснюється те, чому українські безпілотники дедалі частіше досягають своїх цілей на території Росії та завдають ударів по важливих об'єктах.
