Увечері 25 червня у соцмережах з'явилося твердження: білоруський вантажний Іл-62 нібито перетнув кордон України і пролетів над Чернігівщиною до молдовського кордону. Джерелом слугував скріншот із сервісу Flightradar24. Повітряні Сили ЗСУ спростували інформацію протягом години — і скористалися нагодою пояснити, чому подібні скріншоти взагалі не можуть бути доказом. Про це повідомило Командування ПС ЗСУ.
Як фейк про Іл-62 над Чернігівщиною поширився у соцмережах 25 червня 2026
За даними публікацій у соцмережах, близько 22:30 кілька акаунтів поширили твердження про те, що білоруський вантажний Іл-62 о 20:30 за київським часом (17:30 UTC) залетів у Чернігівську область, а потім перетнув українсько-молдовський кордон. Усе це нібито підтверджував Flightradar24.
Управління комунікацій Повітряних Сил перевірило інформацію і відповіло чітко: жоден літак білоруських авіаліній 25 червня не перетинав кордон України. Спростування з'явилося на офіційних ресурсах Центру протидії дезінформації при РНБО о 23:30 — менш ніж через годину після появи фейку. Повітряні Сили цілодобово ведуть бойове чергування з виявлення повітряних цілей як над Україною,
так і за її межами, тому факт польоту будь-якого повітряного судна у закритому повітряному просторі не залишився б непоміченим.
Чому дані Flightradar24 не можна використовувати як офіційне джерело під час війни
Flightradar24 — це цивільний комерційний сервіс, заснований у 2006 році шведськими авіаційними ентузіастами. Платформа агрегує дані з наземних ADS-B приймачів і не має офіційного статусу джерела інформації про повітряний простір. Сервіс сам не несе відповідальності за точність або повноту даних — про що прямо зазначено в його умовах використання.
Під час активних бойових дій питання достовірності стає ще гострішим. Україна системно застосовує засоби радіоелектронної боротьби, зокрема GPS-спуфінг — підміну координат — для захисту від повітряних загроз. Побічний ефект: цивільні системи стеження, які спираються на GPS та ADS-B сигнали, можуть відображати хибні або спотворені дані про позицію повітряних суден.
Саме тому будь-який скріншот із Flightradar24 як «доказ» польоту в українському небі — ненадійний. The Page раніше пояснював, як GPS-спуфінг впливає навіть на мобільні телефони під час тривог.
Схожа ситуація вже виникала: рік тому над Києвом фіксували Ан-124 «Руслан» з провокативним позивним — тоді теж з'ясувалося, що дані сервісу потребують перевірки через офіційні джерела.
Офіційна позиція Повітряних Сил: інформація про повітряні загрози оперативно публікується в Telegram, WhatsApp і Viber на офіційних каналах ПС ЗСУ. Медіа закликають орієнтуватися виключно на ці канали, а не на цивільні авіаційні трекери.
Фейк про Іл-62 — не перша і, очевидно, не остання спроба використати цивільні авіаційні сервіси для формування тривоги або дезорієнтації в українському інформаційному просторі. Механізм простий: скріншот виглядає переконливо, більшість читачів не знає про обмеження Flightradar24, а спростування завжди виходить із запізненням відносно хвилі поширення.
Про масштаби та інструменти подібних інформаційних операцій проти України детально писав The Page у матеріалі про мільйонні бюджети російської пропаганди.
