Росіяни все більше нервуються через далекобійні удари України, однак російський диктатор Володимир Путін навряд чи змінить курс і зупинить війну попри дефіцит пального та різке падіння фондового ринку, пише The Washington Post.
Тільки цього тижня рої українських безпілотників вразили нафтові об'єкти по всій Росії, а також завод напівпровідникових приладів ВЗПП-С, головного виробника компонентів для російських балістичних ракет у Воронежі, центр космічного зв’язку Дубна під Москвою та хімічний завод, який є ключовим для виробництва російських боєприпасів у Тулі, перерахувало видання.
Також воно зазначило, що в окупованому Росією Криму українські удари спричинили постійні перебої з електропостачанням по всьому півострову, а продаж палива було призупинено, що змусило Росією встановити там надзвичайний стан.
Читайте також:
«Пасив Путіна»: ізоляція Криму може позбавити Росію здатності продовжувати війну в Україні — WSJ Видання також згадує про атаки на головний нафтопереробний завод у Москві, внаслідок яких він зупинився, можливо, до наступного року.
Ще на початку тижня російський уряд провів екстрене засідання щодо ескалації паливної кризи після того,
як виробництво бензину впало на 25 відсотків по всій Росії протягом тижня з 15 по 21 червня, через що десятки російських регіонів запровадили обмеження на продаж пального.
На тлі цього, а також очевидної зміни тону президента США Дональда Трампа щодо Москви, російські акції впали більше ніж на 13 відсотків з початку червня, додає WP, зазначаючи, що це найбільше падіння ринку з вересня 2022 року, коли український контрнаступ змусив Росію відступити з великої частини стратегічної території на північному сході України.
«Існує стан повної невизначеності. Є відчуття, що хорошого кінця цьому не видно», — сказав один колишній високопоставлений російський фінансовий чиновник, який говорив на умовах анонімності.
Читайте також:
Сікорський заявив, що «фаза, коли ініціатива у війні належала Росії, завершилася» Зростання кількості ударів по Україні та погіршення геополітичних перспектив після того, як Трамп припустив, що може ще більше посилити санкції проти Москви, та похвалив президента України Володимира Зеленського, є «серйозними тривожними дзвіночками», заявив російський науковець,
близький до високопоставлених російських дипломатів, сказано у статті WP.
Під час саміту G7 у Франції на початку червня Трамп також підписав декларацію на підтримку територіальної цілісності України разом з європейськими лідерами, нагадало видання.
Науковець, що спілкувався з його журналістами, розповів, що різке падіння ціни на російську нафту до рівнів, які востаннє спостерігалися до війни Сполучених Штатів та Ізраїлю проти Ірану, посилює тривогу та «було неочікуваним для російської економіки», особливо в той час, коли російські чиновники терміново шукають додаткові джерела фінансування для збільшення воєнних витрат.
«Все залежить від того, наскільки ми зможемо обмежити українські удари по російській території та як швидко ми зможемо створити системи протиповітряної оборони проти атак дронів. Люди більше не почуваються в безпеці. … Війна стукає в наші двері», — заявив він, згадавши про заяви Зеленського про те, що Україна має намір продовжувати нарощувати атаки, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів.
Читайте також:
Московський бізнесмен, який також побажав залишитися анонімним через страх помсти, розповів WP, що у Криму настає паніка.
«Усі хочуть вийти пішки чи виїхати на велосипедах, як тільки можуть. Будуть проблеми з їжею. Ніхто не може здійснювати постачання», — заявив він.
Видання додало, що зростають питання щодо очевидної нездатності російських військових передбачити різке покращення можливостей безпілотників України та розробити контрзаходи.
«Зрозуміло, що систем протиракетної оборони недостатньо для захисту нашої інфраструктури. Здається, ніхто не знає, що робити, щоб збільшити виробництво. Це жахлива ситуація, якої Путін та його найближче оточення, схоже, не очікували. … Вони не підготувалися до тривалої війни, не готові і до загрози безпілотників», — сказав московський бізнесмен.
Читайте також:
На стратегічному заводі Титан-Баррикади у Волгограді, ймовірно, уражені три об'єкти — OSINT аналіз Cтарша наукова співробітниця Центру Карнегі Росія Євразія Тетяна Станова розповіла WP, що відсутність підготовки типова для надзвичайно фрагментованої системи з малою координацією між різними гілками влади,
незважаючи на домінуючу роль Путіна.
«Це вічна проблема російської влади», — сказала Станова, додавши, що ситуація є «серйозним випробуванням для російської економіки та населення. Але питання в тому, чи має влада план дій або розуміння того, як із цим боротися».
Європейські чиновники сказали виданню, що одним із факторів, схоже, було небажання високопосадовців російської влади повідрмляти погані новини Путіну.
«Люди просто пропустили це. Навіть якщо хтось і попереджав про це, це не доходило до високопосадовців. Те саме відбувається з початку війни, але тепер біль ще більший», — сказав один європейський чиновник.
Читайте також:
Лобовий таран у виконанні Путіна. Чому блокада Криму, як і крах власної економіки, абсолютно не лякають Кремль — інтерв'ю з Преображенським 24 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перенаправляє системи протиповітряної оборони, щоб надати пріоритет захисту Москви, резиденції Путіна на Валдаї та Керченського мосту. 25 червня президент України оголосив, що схвалив «40-денну операцію впливу… проти держави-агресора,
спрямовану на те, щоб змусити її припинити війну».
Тим часом російські чиновники намагалися применшити вплив українських ударів, пише WP. Під час обговорення паливної кризи на зустрічі з Путіним на початку тижня віце-прем'єр-міністр Росії Олександр Новак заявив, що ситуація на внутрішньому ринку палива «непроста, але контрольована».
Міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заперечив, що криза спричинила величезне зростання цін на бензин.
«Якщо вони (ціни на бензин — ред.) взагалі зросли, то незначно», — сказав він журналістам.
Читайте також:
У Москві біля фонду дочки Путіна збудували позицію С-400 — супутникові знімки У статті зазначається, що російський диктатор заявив цього тижня, що «весь Захід» забезпечує Україну «масовим потоком дронів», спрямованим на дестабілізацію суспільства, наполягав, що те, що він називав «терористичними атаками» України, не вплине на ситуацію на передовій, і стверджував, що російські війська продовжують наступ.
«Однак за лаштунками зростає паніка», — продовжує WP.
У листі до Путіна голови Роснефти Ігоря Сєчіна, який опинився у розпорядженні російської газети КоммерсантЪ,
обсяг збитків, завданих російським нафтопереробним заводам, названо «безпрецедентним».
Російський уряд розглядав можливість повної заборони експорту дизельного палива, щоб компенсувати дефіцит, мовчазно визнаючи, що збільшити виробництво неможливо, зазначається у статті.
Читайте також:
Російські «яструби» зляться через посилення українських атак і закликають Путіна до ескалації — Reuters За словами Станової, схильність російських чиновників демонструвати байдужість перед обличчям проблем посилює ці проблеми.
«Вони (російські чиновники — ред.) завжди схильні мінімізувати проблеми та применшувати їх важливість, а також більше зосереджуватися на досягненнях. Подивимося, як уряд впорається з паливною кризою. У деяких регіонах вона катастрофічна», — сказала вона.
Водночас чиновники Міністерства фінансів РФ поспішають знайти способи фінансування постійно зростаючих військових витрат, пише WP.
Минулого тижня російський уряд проштовхнув поправки до бюджетного кодексу, щоб дозволити Міністерству фінансів РФ витрачати та позичати більше, не звертаючись по офіційне схвалення до парламенту,
навело приклад видання.
Читайте також:
«Логістичний локдаун Криму». Може скластися так, що черговий Суровікін скаже Путіну «ухвалити складне рішення» — Лакійчук Ще до того, як ціни на російську нафту — основне джерело доходів Росії - впали до 50 доларів за барель після угоди про припинення вогню між Іраном та Сполученими Штатами, дефіцит федерального бюджету Росії зростав, як снігова куля, перевищуючи 3,8 трильйона рублів (48 мільярдів доларів), запланованих на весь 2026 рік, а до кінця травня дефіцит досяг 6 трильйонів рублів (83 мільярди доларів), що більше ніж удвічі перевищує рівень минулого року, пояснюється у статті.
«Бюджет трясеться. Дефіцит величезний, а суверенний фонд добробуту майже вичерпаний», — сказав один російський чиновник.
Колишній високопоставлений російський чиновник у сфері фінансів заявив, що було явно ухвалене рішення про збільшення запозичень, зокрема шляхом випуску більших обсягів державних облігацій — захід, який, за його словами, ще більше розпалить інфляцію, навіть попри те, що центральний банк намагається контролювати зростання цін за допомогою високих відсоткових ставок,
які зараз становлять 14,25 відсотка.
За даними WP, у бізнес-спільноті зростають побоювання, що уряд може спробувати отримати доступ до заощаджень населення, щоб підтримати російську військову машину.
Читайте також:
«Це початок пекельного літа для росіян». WSJ назвала найпотужнішу зброю України, хід війни змінюється «Уряд може спробувати забрати гроші будь-якими способами. Усі думають про те, як витягнути свої гроші та піти», — сказав московський бізнесмен.
Занепокоєння загострилося цього тижня, коли Геннадій Зюганов, давній лідер Комуністичної партії РФ, відкрито закликав у парламенті «мобілізувати» близько 130 трильйонів рублів, що зберігаються підприємствами та фізичними особами на банківських рахунках, для вирішення економічних та бюджетних проблем Росії.
«Ці гроші не інвестуються у виробництво чи щось інше — навіть у перемогу. Цю проблему можна вирішити швидко. Якби я був президентом, я б зробив це одним указом. У воєнний час він має на це право — він є верховним головнокомандувачем», — заявив російський комуніст.
Крім того, міністерство фінансів РФ готує законодавство, яке потенційно дозволить йому отримати доступ до приблизно 40 мільярдів доларів пенсійних заощаджень, що зберігаються в приватних фондах, додало WP.
Читайте також:
Лавров дорікнув Рубіо за заяву про те, що жодних угод з Росією на Алясці укладено не було «Неминуче, що кількість дефолтів зростатиме», — сказав московський бізнесмен.
При цьому аналітики та російські чиновники сказали WP, що наразі Путін навряд чи піддасться зростаючому тиску, а натомість прагнутиме ескалювати власну бомбардувальну кампанію Москви у відповідь — і ця позиція посилює занепокоєння серед російської еліти.
«Здається, попереду на нас чекає новий цикл ескалації», — вважає російський науковець.
