Російський диктатор Володимир Путін в нещодавньому інтерв'ю пропагандисту Павлу Зарубіну озвучив нову порцію суттєво перебільшених заяв про просування окупаційних військ РФ в Україні, які не відповідають реаліям на полі бою - зокрема в районі Костянтинівки, Добропілля, Куп'янська тощо.
Про це пишуть у своєму звітіфахівці Інституту вивчення війни. Вони детально проаналізували заяви Путіна в інтерв'ю Зарубіну, яке було оприлюднене 28 червня і в якому диктатор намагався просувати наратив про «успіхи» росіян по всій лінії фронту.
Аналітики ISW підкреслюють, що ці заяви Путіна «мають на меті хибно зобразити позицію Росії на полі бою такою ж — якщо не кращою — аніж вона була під час саміту США-Росія на Алясці у серпні 2025 року». Однак насправді відтоді ситуація на полі бою «різко змінилася», резюмують автори звіту.
Путін заявив Зарубіну, що російські війська, мовляв, швидко просуваються практично на всіх ділянках лінії фронту, а українські удари нібито «абсолютно» не впливають на операції Росії на передовій. При цьому він переважно згадував бої за міста та населені пункти в Донецькій області,
серед яких Лиман, Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка та Добропілля. Однак аналітики ISW спростували ті цифри, якими диктатор аргументував свої тези.
Зокрема Путін стверджував, що окупанти майже повністю захопили Лиман увійшли в Миколаївку (село на схід від Слов’янська) та перебувають приблизно за 8−9 км від Слов’янська 4 км — від Краматорська Натомість ISW на основі геолокаційних доказів оцінює, що російські війська зберігають присутність (шляхом просування або інфільтрації) лише на 4,3% території Лиману; знаходяться на відстані до 12 км від Миколаївки, 19 км від Слов’янська та 14 км від Краматорська.
Путін також стверджував, що російське угруповання військ Південь нібито захопило 96% Костянтинівки а підрозділи російської 6-ї мотострілецької дивізії бійшли Костянтинівку та увійшли до Олексієво-Дружківки (населений пункт між Костянтинівкою та Дружківкою). Натомість оцінка ISW фіксує присутність окупантів (просування або інфільтрація) лише на 36,98% території міста Костянтинівка. При цьому російські загарбники не забезпечили контролю над цими районами міста та не встановили там стійких позицій,
наголошують фахівці. Аналітики також підкреслюють, що росіяни знаходяться за 7 км від Олексієво-Дружківки.
Путін заявив, що окупанти з угруповання військ Центр нібито увійшли в Добропілля та Ганнівку (населенй пункт на північний схід від Добропілля). Він також намагався стверджувати, що на північ від Добропілля Сили оборони України нібито не мають «заздалегідь підготовлених оборонних рубежів» [ця теза викликало подивнавіть у російських «воєнкорів» — прим. ред.]. Водночас ISW зафіксував геолокаційні свідчення про те, що російські війська наблизилися на відстань до 7 км від Ганнівки та Добропілля, але не увійшли в ці населені пункти.
Російський диктатор також пригрозив Україні втратою територій у Сумській області, заявляючи, що окупанти продовжують розширювати «буферну зону» на півночі регіону і знаходяться за 10,5 км від міста Суми Однак ISW зафіксувала пристуність російських інфільтраційних груп за 13 км від Сум, а загальне російське просування — на відстань до 17 км від міста.
Щодо Куп’янська та Куп’янська-Вузлового, то Путін продовжує відмовлятися визнавати успішні українські контратаки в цьому районі наприкінці 2025 року.
Путін стверджував, що російські війська знаходяться на відстані від 2,5 до 5 км від західної межі Куп’янська — в ISW припускають, що він мав на увазі просування окупантів аж за місто. Однак насправді Сили оборони України звільнили значну частину Куп’янська та його околиць наприкінці грудня 2025 року, і відтоді росіяни намагаються повернути собі територію в цьому районі. Аналтиіки Інституту вивчення війни зафіксували підтверджені геолокацією докази, які дозволяють оцінити, що російські війська наразі присутні на 2,39% території Куп’янська та 2,77% території Куп’янська-Вузлового, при цьому окупанти не утримують жодних консолідованих позицій в жодному з цих міст.
Аналогічно фахівці ISW спростували і заяви Путіна про нібито близькість оточення українських сил на лівому березі річки Оскіл (яку Путін помилково назвав Старим Осколом хоча це населений пункт у самій РФ — прим. ред.). Путін стверджував, що російські війська тиснуть на українське угруповання чисельністю 5 тис. військових зі сходу, півночі та півдня, і що до завершення оточення окупантам нібито залишилося лише 2 км.
Однак ISW не виявив жодних доказів того, що російські війська погрожують оточити українських захисників в напрямку Борової або близькі до того, щоб досягти річки Оскіл у цьому районі.
Путін також спробував відкинути просування Сил оборони України на півдні у 2026 році. «Говорять і про успіхи ЗСУ на полі бою зі звільнення територій. Виникає питання: де це та яких територій?» — саркастично заявив диктатор. На мапі нижче фахівці ISW відповіли диктатору на це питання, нагадавши, що українські війська звільнили:
- понад 400 кв. км території на Олександрівському напрямку з 1 січня 2026 року;
- значну частину Куп’янська наприкінці 2025 року,
- кілька населених пунктів у Запорізькій області з кінця квітня 2026 року.
В ISW нагадують, що українські війська також розгорнули «дуже успішну» кампанію середньо- та далекобійних ударів по російських військових об'єктах та нафтовій інфраструктурі, «що має каскадний вплив на логістику та операції Росії на полі бою, а також спричиняє дефіцит бензину та економічну напругу по всій Росії та на окупованих територіях України». Натомість
темпи просування Росії значно сповільнилися: російські війська просувалися в середньому на 3,79 кв. км на день у червні 2026 року порівняно із середнім показником 16,65 кв. км на день у серпні 2025 року.
«Путін конструює цей наратив про „успіхи“ на полі бою, щоб приховати зростаючу внутрішню напругу, з якою стикається Росія через українську кампанію далекобійних ударів», — резюмує ISW.
Фахівці Інституту вивчення війни також озвучили такі додаткові висновки про заяви диктатора в інтерв'ю Зарубіну:
- Путін ретельно конструює реальність, яка малює перемогу Росії в Україні як нібито неминучу, водночас применшуючи реальні економічні втрати від війни. Ця сконструйована песвдореальність ґрунтується на відмові від тактичних та оперативних реалій поля бою станом на 2026 рік та на постійній відданості Росії неприйнятним максималістським цілям, підкреслюють аналітики. «Контроль Путіна над інформаційним простором та його здатність формувати та поширювати наративи про російський військовий успіх мають вирішальне значення для підтримки цієї хибної реальності», — наголошує ISW.
- Путін та інші російські чиновники продовжують публічно демонструвати свою відданість початковим воєнним цілям Росії. В інтерв'ю Зарубіну диктатор назвав головною метою Росії у війні «остаточне звільнення [захоплення] Донбасу та Новоросії».
- Путін де-факто відхилив нові нещодавні пропозиції України щодо припинення вогню. Зокрема в розмові із Зарубіним він стверджував, що Україна запропонувала Росії взаємне припинення вогню щодо далекобійних ударів та припинення вогню на фронті поза межами Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей — тобто фактично припинення бойових дій у Миколаївській, Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях. ISW наголошує, що це перший випадок, коли Путін публічно озвучив такі українські пропозиції щодо припинення вогню. Однак Путін одразу ж відхилив ці пропозиції, заявивши, що Росія, мовляв, не зацікавлена в наданні Україні такого «порятунку». Тож це стало новим прикладом того як саме Україна ініціює, а Росія відхиляє можливі заходи щодо припинення війни, наголошують в ISW.
- Схоже, Путін визнав той факт, що саміт США та Росії на Алясці у серпні 2025 року не призвів до чітких чи практичних дипломатичних домовленостей. Путін, ймовірно, визнав це, щоб уникнути прямої конфронтації з адміністрацією Трампа, припускають в ISW. Водночас диктатор заявив Зарубіну, що Росія готова продовжити переговори зі Сполученими Штатами на основі саміту на Алясці. Однак ця заявлена готовність Путіна повернутися до перемовин має на меті підштовхнути США до відновлення переговорів на умовах, нібито ситуація на полі бою не змінилася з серпня 2025 року — що, як свідчать викладені вище факти, не відповідє дійсності, підкреслюють аналітики ISW.
