Радник міністра оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов пояснив, що сигнал повітряної тривоги про балістичну загрозу іноді вмикається вже після прильоту. За його словами, уся інформація про запуски або підготовку до запуску надходить від партнерів.
«Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску», — написав Флеш у Facebook.
За його словами, балістична ракета долітає до Києва за 2−4 хвилини, тому час для реагування дуже обмежений, а будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Флеш заявив, що «жодна система не може бути ідеальною», тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися.
«Також часто трапляються випадки, коли тривога є, а запуску немає. Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути. Пам’ятаєте, скільки разів лунала хібна тревога по Орєшніку?
Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні незрозуміло», — додав радник міністра.
Читайте також:
Клуб власників ракет для Patriot. Які країни мають таку зброю, хто може нею поділитись і що ще збиває російську балістику Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія в осяжному майбутньому зможе запускати свої балістичні ракети на відстань до 5000 кілометрів.
14 липня війська РФ атакували Київ балістичними ракетами У місті пролунала серія потужних вибухів. У Голосіївському та Дарницькому районах виникли пожежі. Це вже п’ятий балістичний удар по Києву від початку липня. Раніше Росія завдавала ударів балістикою по столиці України 2, 6, 7 та 11 липня.
13 липня Зеленський заявив про створення спільної європейської системи протибалістичної оборони до якої Україна готова долучитися зі своєю ракетою-перехоплювачем FREYJA.
