Війна невпинно забирає життя наших військових, які захищають свободу України від російської окупації. Громади Вінниччини повідомили жахливі звістки про загибель Андрія Єлізарова, Валерія Телевного, Віктора Ходака, Деніса Лисака, Анатолія Вакарчука та Володимира Толстікова, повідомляє I-VIN.INFO.
Стало відомо, що 2 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Калинівка Донецької області загинув солдат Андрій Юрійович Єлізаров, 1992 року народження, житель міста Хмільник.
Захисник мужньо виконував військовий обов’язок, залишаючись вірним військовій присязі та Українському народові. Тривалий час він вважався зниклим безвісти, однак нині його загибель офіційно підтверджено.
Дашівська громада знову схиляє голови у скорботі. Війна забрала ще одного мужнього Захисника України — Валерія Телевного, який віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє держави.
Із 23 березня 2026 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Упродовж чотирьох місяців рідні, друзі, побратими та жителі громади не втрачали надії на його повернення.
На жаль, найгірші побоювання підтвердилися — Герой загинув, виконуючи бойове завдання із захисту України.
24 липня 2026 року в районі населеного пункту П’ятихатки Запорізької області обірвалось життя Ходака Віктора Миколайовича, 10 травня 1995 року народження, житель села Клебань Тульчинської громади.
Він був призваний з перших днів повномасштабного вторгнення. Ніс службу на посаді старшого водія 1 міномета 2 мінометного взводу мінометної батареї 1 механізованого батальйону. Мав звання старшого солдата.
Барська громада з глибоким сумом сповіщає про підтвердження загибелі солдата, гранатометника ЛИСАКА Дениса Анатолійовича, уродженця с. Слобода-Гулівська.
У травні 2023 року Денис став на захист України, аби вберегти рідний край та свою родину від ворожої навали.
Свій останній бій воїн прийняв ще 4 листопада 2023 року поблизу села Синьківка Куп’янського району на Харківщині. Довгі місяці родина та громада чекали на диво, але експертиза підтвердила найстрашніше: Денис віддав життя, витримуючи пекельні штурми ворога.
Тульчинщина знову в жалобі. Городківська громада отримала трагічну звістку про смерть військовослужбовця Анатолія Вакарчука,
який після важкого поранення, отриманого під час виконання бойового завдання, помер у лікарні.
Анатолій Анатолійович Вакарчук народився 3 березня 1993 року в селі Гарячківка. Він був призваний на військову службу за мобілізацією другим відділом Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Молодший сержант служив головним сержантом – командиром мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. За словами побратимів і командування, він до останнього залишався вірним військовій присязі, проявляючи мужність, стійкість і професіоналізм.
20 липня 2026 року під час виконання бойового завдання Анатолій Вакарчук отримав важке поранення. Медики Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в Харкові боролися за його життя, однак 26 липня серце Захисника зупинилося.
28 липня 2026 року Гайсинська громада знову схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню путь свого Захисника — солдата Володимира Толстікова. Люди ставали навколішки вздовж маршруту жалобної процесії, віддаючи останню шану воїну,
який поклав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Володимир Толстіков народився 11 грудня 1974 року в місті Макіївка Донецької області. Після закінчення школи здобув вищу економічну освіту в Донецькому політехнічному інституті. Працював менеджером зі збуту в приватній компанії, проживав у Києві, мав мирне життя, плани та мрії.
Однак із початком повномасштабної війни він не залишився осторонь. Наприкінці червня 2024 року Володимира призвали на військову службу Київським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Він служив солдатом, номером обслуги 3-го відділення гранатометного взводу 1-го механізованого батальйону 153-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту.
На початку лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині зв’язок із військовослужбовцем обірвався. Відтоді його вважали зниклим безвісти. Майже півтора року рідні жили між надією та відчаєм, очікуючи бодай якоїсь звістки про свого найдорожчого.
Згодом ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше — Володимир Толстіков загинув. Встановлено, що 7 лютого 2025 року під час переміщення між спостережними пунктами поблизу населеного пункту Срібне Покровського району Донецької області воїн загинув унаслідок атаки ворожих безпілотників.
Читайте також, Іран погрожує Україні: що стало причиною.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
