Росія тимчасово знизила інтенсивність дронових атак, щоб змінити структуру виробництва безпілотників. Кремль робить ставку на турбореактивні "Герань-4" та "Герань-5", які рухаються швидше за звичні ударні дрони. Через це Україні доведеться адаптувати підхід до їхнього знищення.
Про це заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібицький розповів в інтерв’ю РБК-Україна
За словами Скібицького, у липні російські війська дещо зменшили кількість атак безпілотниками, а також темпи випуску окремих моделей. Причиною стало переналаштування виробництва з акцентом на реактивні версії "Гераней".
В одній із нещодавніх російських атак, за даними ГУР, турбореактивні безпілотники становили вже близько половини всіх застосованих дронів. Такі апарати створюють інший виклик для ППО, адже для їхнього знищення потрібні перехоплювачі з відповідною швидкістю або засоби малої протиповітряної оборони.
"У липні вони трохи знизили інтенсивність ударів безпілотниками і зменшили кількість виробництва, оскільки вони переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні "Герань-4" та "Герань-5".
В одній з нещодавніх атак 50% вже складали саме турбореактивні безпілотники. Тепер для них нам потрібні інші перехоплювачі з відповідною швидкістю або мале ППО", - розповів Скібіцький.
Але перехід на реактивні дрони не означає, що Росія повністю вирішила технічні питання. Найслабшим місцем для неї залишаються турбореактивні двигуни.
Наразі РФ залежить від постачання таких двигунів із Китаю. Кожен із них, за оцінкою Скібицького, коштує приблизно 35-40 тисяч доларів. Саме тому російський ВПК намагається налагодити власне виробництво компонентів для "Гераней-4" та "Гераней-5".
Ця залежність важлива, бо масове виробництво реактивних БпЛА потребує значно дорожчих і складніших комплектуючих, ніж випуск повільніших моделей із поршневими двигунами.
Водночас окупанти не відмовляються від старих моделей. Звичайні Шахеди й реактивні дрони можуть застосовувати разом, зокрема під час комбінованих атак із ракетами. Такий підхід ускладнює роботу ППО, оскільки різні типи повітряних цілей відрізняються швидкістю, висотою та траєкторією руху.
"Зараз планування атак вже не таке просте,
як було в 2023-2024 роках – воно не тільки стає складнішим, а й еволюціонують технології, які при цьому застосовуються. Противник же переходить на "Герань-4/5", тому що ми успішно вражаємо "Герань-2" завдяки нашим перехоплювачам. Є активні спроби впровадження Mesh-мереж для онлайн-керування дронами", - зазначив Скібіцький.
Зазначимо, у липні стало відомо, що РФ почала частіше використовувати реактивні "Герані-4 Сікер" замість масових запусків повільніших поршневих "Гераней-2". За цей час інтенсивність застосування реактивних дронів зросла у вісім разів: приблизно зі 180 одиниць за весь минулий рік до понад 1400 від початку поточного.
Одна з причин може полягати в тому, що українська ППО дедалі результативніше протидіє повільним ударним дронам. Мобільні вогневі групи та засоби РЕБ навчилися збивати або придушувати значну частину таких цілей - мова йде про знищення до 92-96% тихохідних "Шахедів".
Саме тому Росія шукає спосіб ускладнити перехоплення: реактивні безпілотники швидші, залишають менше часу на реагування й потребують інших засобів протидії.
Раніше ми розповідали про "Герань Сікер": нова версія російського "Шахеда" може сама шукати цілі.
