Україна та Росія змінили стратегічні цілі. Якщо ще донедавна однією з ключових цілей атак було ураження об'єктів військово-промислового комплексу, то наразі дедалі частіше сторони конфлікту "полюють" на конкретних осіб. Йдеться про інженерів і керівників оборонних підприємств.
Про це повідомляє видання Fox News.
Зокрема, автори публікації звертають увагу на нещодавній вибух автомобіля неподалік Єкатеринбурга. Інцидент відбувся 4 серпня. Унаслідок вибуху міг постраждати Володимир Ткачук — керівник російського підприємства "Уральдронзавод", що займається виробництвом безпілотників. Ще один замах стався кількома днями раніше у Тулі. Там керівник іншої російської дронової компанії Андрій Черезов отримав три кульові поранення.
На думку генерального директора виробника безпілотників Draganfly Кемерона Челла, такі атаки можуть бути пов'язані зі специфікою сучасної індустрії БпЛА. За його словами, дронова промисловість дедалі більше працює за розподіленою моделлю. Виробничі потужності можуть бути розосереджені по всій країні. Відтак паралізувати виробництво безпілотників атаками на підприємства надзвичайно складно.
Кемерон Челл додає, що суттєві зміни у конструкції та програмному забезпеченні БпЛА можуть відбуватися протягом лічених тижнів — іноді нові версії з'являються кожні 10–30 днів. За таких умов втрата окремого інженера, розробника або керівника може створити проблему, яку не вдасться швидко компенсувати.
Однак потенційні загрози для представників дронової індустрії проявляються не лише в Росії. У Німеччині правоохоронці затримали двох людей, яких підозрюють у роботі на російські спецслужби. Не виключено, що вони планували напад на керівника баварської компанії, яка займається виробництвом дронів.
Цей епізод привернув додаткову увагу на тлі іншої справи — повідомлень про можливу підготовку замаху на керівника німецького оборонного концерну Rheinmetall.
Челл вважає, що разом із розвитком штучного інтелекту та автономних безпілотних систем роль людей, які стоять за створенням таких технологій, лише зростатиме. Саме фахівці, здатні розробляти нові алгоритми, системи управління та конструкції БпЛА, можуть стати одними з ключових цілей у війні.
Також експерт звертає увагу на відмінності між підходами Росії та України. За його оцінкою, Москва значною мірою використовує можливості розвідки та стеження, а також агентурну мережу за кордоном. Україна, своєю чергою, віддає перевагу більш прямим методам впливу.
Нагадаємо, Україна незабаром матиме безпілотники, здатні вражати ціль на відстані 10 тисяч кілометрів
