Невпинно до громад Вінниччини приходять трагічні звістки. Стало відомо про загибель ще 8-ох захисників: Михайла Суаляка, Сергія Лівака, Володимира Бондаревського, Володимира Подруцького, Андрія Васьковського, Миколи Міщенко, Олега Мерзлого та Віктора Гуслякового, повідомляє I-VIN.INFO.
Томашпільська громада втратила свого захисника. Загинув Михайло Сауляк, 21 лютого 1987 року народження, житель селища Томашпіль.
Солдат Михайло Сауляк служив лінійним наглядачем лінійно-кабельного відділення зв’язку взводу зв’язку роти зв’язку тилового командного пункту батальйону управління.
10 серпня 2026 року перебуваючи на лікуванні у КНП «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» воїн помер.
Чорні звістки сколихнули Тульчинську громаду.
09 серпня 2026 року загинув Сергій Лівак, 25 жовтня 1971 року народження, житель села Студена.
Старший солдат Лівак Сергій Васильович служив номером обслуги обслуги міномета 1 мінометного взводу міноментної батареї (60мм(82мм)) 2 батальйону оперативного призначення.
Воїн загинув під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Святогорівка Покровського району Донецької області.
21 жовтня 2025 року в бою за Україну загинув Володимир Бондаревський, 30 грудня 1978 року народження.
Підписавши контракт, Володимир став на захист Батьківщини. Солдат служив старшим водієм-радіотелефоністом 1 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону.
Надійшла трагічна звістка й до Бершадської громади.
5 серпня 2026 року пішов із життя наш земляк, Володимир Подруцький, 1974 року народження.
Володимир Борисович із вересня 2024 року проходив військову службу. Був молодшим сержантом, старшим майстром ремонтної роти артилерійського озброєння ремонтного взводу ремонтно-відновлювального батальйону.
Помер воїн у населеному пункті Ясенувате Вільнянського району Запорізької області.
Свого воїна втратила Ободівська громада.
12 листопада 2024 року загинув воїн Андрій Васьковський, 1992 р.н., житель села Верхівка, який вважався зниклим безвісти.
Андрій був солдатом, стрілецем-помічником гранатометника першого піхотного відділення першого піхотного взводу першої піхотної роти військової частини А4991.
Загинув воїн під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Крем’яне Кореневського району Курської області рф.
Уланівська територіальна громада повідомила, що 9-го серпня 2026 року в «Козятинській центральній районній лікарні» Козятинської міської ради помер земляк Микола Міщенко 28.06.1992 року народження. Житель села Клітенка, який був мобілізований 07.08.2026 року. Причини смерті встановлюються.
Громада Вінниці 11-го серпня попрощалася з двома воїнами – Олегом Мерзлим та Віктором Гусляковим.
Олег Мерзлий (позивний «Кубік») став до військового строю восени 2024 року. Після навчання у Великій Британії він служив оператором радіоелектронної боротьби у лавах 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. Оборонець виконував завдання на важкому Покровському напрямку. Після бою 16 листопада 2024 року поблизу села Пустинка Донецької області зв’язок із ним обірвався. Відтоді Захисник вважався зниклим безвісти, аж поки не надійшла трагічна звістка про його загибель. Олегу назавжди залишилося 26 років.
Олег Мерзлий народився 29 вересня 1998 року у Вінниці.
Тут навчався у школі №5, після закінчення якої продовжив освіту у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5. Там юнак здобув кілька затребуваних професій: штукатура, лицювальника-плиточника та майстра монтажних систем утеплення будівель. Майже три роки свого життя Олег присвятив роботі на заводі у Польщі, та у 2020-му повернувся на Батьківщину. До мобілізації у лави ЗСУ хлопець працював у відділі логістики в одній із відомих торговельних мереж.
Віктор Гусляков (позивний «Цой») мобілізувався до лав ЗСУ взимку 2026 року. У складі 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» він відбивав ворожі штурми на Оріхівському напрямку, виконуючи завдання на посаді спорядника наземних дронів. Воїн загинув 6 серпня 2026 року поблизу селища Новотаврійське Запорізької області. Його життя обірвалося у віці 45 років.
Побратими згадують Віктора як безстрашного й вірного воїна, який завжди впевнено йшов уперед. Тієї трагічної ночі його група виїхала на чергове бойове завдання, як раптом потрапила під масований ворожий обстріл. Віктор першим помітив FPV-дрон і встиг попередити побратимів,
завдяки чому троє членів екіпажу залишилися живими. На знак шани та пам’яті про цей подвиг вони присвятили йому вірш із такими рядками:
«Цой – позивний, що знав увесь підрозділ,
Де РБНС тримав свій бойовий рубіж.
Ти не лишав ніколи друзів в горі.
Завжди йшов першим крізь буревій і ніж…»
Віктор Гусляков народився у Вінниці 5 листопада 1980 року. Базову освіту він здобув у загальноосвітній школі №27. Далі навчався у Центрі професійно-технічної освіти №1, де опанував спеціальність автослюсаря. Після проходження строкової служби в армії Віктор розпочав свій трудовий шлях. Тривалий час працював на науково-виробничому підприємстві «Гамма», а згодом – на одному з місцевих ринків будматеріалів. На цьому підприємстві чоловік сумлінно працював до моменту мобілізації до лав ЗСУ.
Читайте також: Велопарад у вишиванках пройде у Вінниці в День Прапора
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
