Ще вісім родин на Вінниччині приголомшені звістками про загибель своїх рідних від рук російських окупантів. Ще вісім героїв віддали своє життя за нашу свободу та майбутнє. До лав небесного війська приєдналися Василь Дячук, Євгеній Дідусенко, Сергій Смірнов, Владислав Рябокінь, Роман Кулібаба, Михайло Брацлавський, Микола Бондар та Роман Неголюк, повідомляє I-VIN.INFO.
Хмільницька громада отримала трагічну звістку про загибель свого земляка — Захисника України Василя Олексійовича Дячука, 1985 року народження.
Солдат Василь Дячук загинув 19 червня 2025 року під час виконання бойового завдання зі стримування військової агресії російської федерації поблизу населеного пункту Мирне Покровського району Донецької області.
Гайсинська громада отримала чергову трагічну звістку з фронту. У боротьбі за свободу та незалежність України загинув 31-річний мешканець міста Гайсин, головний сержант Євгеній Дідусенко, 1994 року народження.
Євгеній Дідусенко служив інспектором прикордонної служби 2-ї категорії — механіком-водієм другої групи другого вогневого відділення прикордонної застави 100–155-мм самохідних гаубиць четвертого відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки 1-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
11 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання Захисник загинув у районі населеного пункту Різникове Чугуївського району Харківської області.
Вендичанська громада повідомила про загибель старшого сержанта Сергія Миколайовича Смірнова, жителя селища Вендичани. Військовослужбовець загинув 10 серпня 2026 року під час захисту України.
Сергій Смірнов, 30 грудня 1972 року народження, став на захист України з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії. Понад чотири роки він виконував військовий обов’язок та захищав українські території.
За інформацією Вендичанської громади, 10 серпня 2026 року Сергій Смірнов загинув у районі населеного пункту Веселе Синельниківського району Дніпропетровської області. Загиблому захиснику було 53 роки.
Калинівська громада отримала болючу звістку — загинув Захисник України, житель міста Калинівка Владислав Рябоконь.
Владислав Рябоконь народився 23 травня 2003 року в місті Калинівка. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він навчався і зростав.
З 2009 по 2018 рік Владислав навчався у Ліцеї №1 міста Калинівка. Після навчання обрав шлях служіння Батьківщині та у 2023 році вступив до лав Національної гвардії України,
де проходив військову службу.
У 2025 році Владислав продовжив службу у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону. Виконував обов’язки оператора безпілотних авіаційних систем, сумлінно виконуючи поставлені завдання та залишаючись вірним військовій присязі.
5 серпня 2026 року життя Владислава Дмитровича трагічно обірвалося під час бойових дій у районі населеного пункту Магдалинівка Запорізької області. Захищаючи Україну, він до останньої миті виконував свій військовий обов’язок.
Калинівська громада отримала ще одну сумну звістку — підтвердився факт загибелі Захисника України Кулібаби Романа Олександровича, який тривалий час вважався зниклим безвісти.
Роман Кулібаба народився 14 липня 1988 року у Калинівці. Тут минули його дитинство та юність. У 1995 році Роман розпочав навчання у ліцеї №2 міста Калинівка, який закінчив у 2005 році.
Після школи вступив до Національного університету державної податкової служби України в місті Ірпінь. У 2010 році здобув освітній ступінь бакалавра, а у 2011 році завершив навчання та отримав кваліфікацію спеціаліста.
Після закінчення навчання Роман працював у будівельній сфері.
4 липня 2024 року Роман став на захист України. Військову службу проходив на Сумському напрямку у складі 41-ї окремої механізованої бригади, виконував бойові завдання за напрямком радіоелектронної боротьби.
16 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на території Курської області російської федерації Роман загинув внаслідок артилерійського обстрілу.
Вінниця 13 серпня проводжала у вічність полеглих воїнів Михайла Брацлавського та Миколу Бондарця.
Брацлавський Михайло Миколайович долучився до лав Збройних Сил України у 2023 році. Військову службу проходив у званні старшого солдата. Спочатку Захисник боронив небо над Вінниччиною у складі підрозділу Повітряних сил, а пізніше був переведений на посаду стрільця до 5-ї окремої танкової бригади. Свій останній бій воїн прийняв 21 грудня 2024 року поблизу міста Курахове Покровського району Донецької області. Йому назавжди залишився 41 рік.
Донедавна Михайло вважався зниклим безвісти. На повернення воїна додому з надією та вірою чекали дружина з донечкою,
батьки, молодша сестра, численні друзі та колеги. Проте дива не сталося…
Михайло Брацлавський народився 20 листопада 1983 року у Вінниці. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи № 8 юнак здобув фах кухаря-кондитера у Вінницькому професійному кулінарному ліцеї. Та після строкової армійської служби в Могилів-Подільському прикордонному загоні Михайло докорінно змінив сферу своєї діяльності. Він опанував ювелірну справу, якій присвятив більшу частину життя. Останнім цивільним місцем роботи чоловіка став Вінницький молочний завод «ROSHEN».
Бондарець Микола Петрович (позивний «Бонд») став до військового строю взимку 2022 року. Спершу як майстер евакуаційного взводу у складі 70-ї окремої бригади підтримки він виконував важливі логістичні та інженерні завдання на Донеччині. Згодом продовжив службу кулеметником у лавах 21-ї окремої механізованої бригади. Життя мужнього оборонця обірвалося 12 грудня 2024 року в бою поблизу села Дар’їно на Курщині. Йому було 32 роки.
Микола Бондарець народився 29 травня 1992 року у Вінниці. Хлопець зростав у багатодітній родині разом із братом та сестрою.
Навчався у загальноосвітній середній школі №16. Професійну освіту здобув у Вінницькому фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну КНУБА. Надалі працював за фахом – машиністом крана на будівництвах рідного міста.
Вже перебуваючи на військовій службі, Микола познайомився з жінкою, з якою невдовзі одружився. Її немовля він прийняв як рідного сина. Пара також чекала на народження донечки, яку чоловік понад усе мріяв потримати на руках. На жаль, його життя обірвалося ще до її появи на світ.
Сьогодні Вінниця проводжала в останню путь Романа Неголюка – воїна, який віддав життя за незалежність і свободу Батьківщини. Роман долучився до лав Збройних Сил України під час мобілізації у квітні 2023 року. Із позивним «Їжак» він мужньо виконував бойові завдання на посаді водія у складі 41-ї окремої механізованої бригади. Разом із побратимами пройшов найгарячіші точки на Харківському та Донецькому напрямках – боронив Куп’янськ, Торецьк, Часів Яр, а згодом брав участь у Курській операції. Після важкого бойового зіткнення 5 грудня 2024 року неподалік Новоіванівки Курської області боєць вважався зниклим безвісти.
Нещодавно найгірші побоювання підтвердилися – Роман загинув. Йому навічно залишилося 34 роки.
Неголюк Роман Михайлович народився 16 червня 1989 року в люблячій та працьовитій сім’ї, де зростав разом зі старшим братом. Дитинство та шкільні роки він провів у Тульчині. З підліткового віку захоплювався важкою атлетикою. Тож вибір майбутнього фаху виявився цілком передбачуваним: здобувати вищу освіту Роман вирушив до Вінниці. У місті над Бугом юнак закінчив Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського за спеціальністю «Фізичне виховання та спорт». Попри це, подальшу професійну діяльність він пов’язав із компанією «Люстдорф», де працював торговельним представником. Разом із дружиною виховував двох дітей: доньку та сина.
Читайте також, ветеранам у Вінниці пропонують роботу, навчання та гранти на власну справу.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
