Якщо за часів України Мелітополь стрімко розвивався і міг спокойно конкурувати з обласними центрами, сьогодні місто відкотилося назад і дедалі більше нагадує глибинку Росії.
Комунальна криза та байдужість окупаційної влади до її вирішення повернули частину жителів регіону в не найтепліші дитячі спогади, а молодше покоління стикається з такими умовами життя вперше.
Читайте також: Ферми й торгові центри замість води і світла: окупанти малюють “щасливе майбутнє” жителів Мелітопольського району - розбираємо російський фейк Нагадаємо в Мелітополі, яке окупанти вважають адміністративним центром Запорізької області вже 2 тижні серйозні проблеми з електропостачанням і водою. Майже половина міста вже 11 діб без води і світла, зв’язку і інтернету. А інша половина отримує електрику по 2-3 години на добу, іржаву воду з крану і лише на нижніх поверхах.
«Все повернулося назад» Порівнянням із радянським дитинством поділилася місцева жителька на своїй сторінці в Instagram. Вона розповіла, що в 1989 році, коли їй було чотири роки, родина переїхала до Мелітопольського району.
«Житло було без зручностей. Туалет був наприкінці вулиці. У будинку не було води. Все це тато намагався зробити самотужки в найкоротший час. Ми їздили митися до лазні, прали раз на тиждень. Я це все чудово пам'ятаю – міські лазні, тазики. Загалом, що хочу сказати? Все повернулося назад. Тоді мені було 4 роки, зараз мені 41, і я так само зараз їду митися на сусідню вулицю», – розповідає жінка.
За її словами, там якимось дивом є і електрика, і вода. Раніше на тій вулиці теж не було світла, але вода була завжди – вулиця розташована нижче, ніж будинок, у якому родина живе зараз.
«Та й взагалі в більшій частині міста немає ні світла, ні води. Хотілося б крокувати інноваційно вперед, вперед, вперед, а виходить такими величезними кроками назад. І це дуже сумно», – каже жителька регіону.
Подробиці життя без зручностей Після публікації відео авторці почали писати образливо-недовірливі коментарі щодо туалету наприкінці вулиці – очевидно, від людей молодшого віку, для яких такий побут не спогад з дитинства, а щось із розряду фантастики. Вона продовжила розповідь деталями.
«Ми переїхали десь навесні. Це дуже красива місцевість, там дуже зелено, навіть село називається Зелене (розташоване за Мелітополем неподалік від міського полігону ТБО, - ред.). Ці будинки давали безкоштовно сім'ям, які працюватимуть в організації. Кожен будинок розрахований на двох-трьох хазяїв. Наприкінці вулиці стояли сараї, ми навіть тримали корову. Там же, біля сараю, було два цегляних туалети – звичайні цивільні вуличні вбиральні», – розповідає авторка відео.
Вона додала, що батьки досі живуть у цьому будинку, який давно викупили. До вуличних туалетів давно ніхто не ходить, і, за її припущенням, вони вже розвалилися. За словами жінки, у селах багато хто досі живе зі зручностями на вулиці.
Замість ремонту фонтана – громадські туалети Комунальна криза на Мелітопольщині затягнулась на місяці, а мешканці обурені виправданнями так званого «губернатора» Євгена Балицького, який раніше заявив, що енергетики поки не навчилися швидко відновлювати зруйновану енергосистему регіону.
У відповідь мешканці пропонують відмовитися від будівництва нових зупинок із Wi-Fi,
який усе одно не працює через відсутність електроенергії, а також від ремонту міського фонтана – поки у квартирах немає води. Натомість вони закликають спрямувати федеральні кошти на будівництво громадських туалетів:
- «Купа жителів приватного сектору із задоволенням надасть свої городи під громадські туалети»;
- «Завтра всі виходимо на суботник учитися копати котловани. Поки що буде мініверсія туалету на ділянці».
Нагадаємо, такі самі поради раніше давали жителям окупованого Донецького регіону. Схоже, хвиля «покращення життя» на захоплених Росією територіях України дісталася вже й Мелітополя.
Жителі приватного сектору міста в соцмережах зізнаються, що вперше в житті усвідомили, яке це щастя – мати у дворі звичайний вуличний туалет з вигрібною ямою.
Портативні душі та бочки у квартирах багатоповерхівок Щоб мати змогу помити голову та прийняти душ хоча б із відра чи миски, мелітопольці почали скуповувати портативні душі. Сьогодні це один із найдефіцитніших товарів у місті. Так само, як ще кілька місяців тому спочатку дефіцитом стали генератори, а потім — каністри для бензину.
Але й це ще не все. Нещодавно в місті почалося справжнє полювання на бочки для води.
Двохсотлітрові ємності мелітопольці затягують у квартири на верхні поверхи, оскільки навіть коли в місті з'являється вода, до верхніх поверхів вона доходить украй рідко.
Докладніше про ситуацію з водою у Мелітополі "Втомилися від цих п'ятилітрових пляшок, які стоять у нас по всій квартирі. Сьогодні купили бочку на 200 літрів — 7000 рублів на об'їзній. Тепер ще потрібно купити підставку, врізати кран, придбати шланг. Ми на п'ятому поверсі. Коли дадуть воду, наповнимо її.
У нас уже є станція, щоб було світло. А щоб її заряджати, ми купили генератор. Тепер залишилося купити портативний душ, якого ніде немає. Були на Центральному та Зразковому ринках — немає ніде. А спека божевільна", — скаржиться мешканка Мелітополя.
І, звісно, люди вже почали звикати до нескінченних черг, яких мелітопольці до 2022 року не бачили з часів СРСР. Якщо на початку окупації це були черги до банків, щоб зняти українську гривню, до аптек — за ліками, а до супермаркетів — за продуктами, то зараз перелік став ще довшим.
Люди стоять у чергах у відділеннях Ozon за товарами, у лікарнях, де медики можуть приймати пацієнтів лише кілька годин на день, поки працює генератор, та в банках, щоб елементарно сплатити за комунальні послуги.
Російська окупація фактично відкинула Мелітополь на десятиліття назад – до життя з постійним дефіцитом, чергами та боротьбою за базові побутові потреби.
