У квітні 2026 року макети ракет з’явилися на конференції з питань безпеки в Польщі, а у червні 2026 року FP-9 продемонстрували на виставці у Франції. Тож в мережі вже є зображення української ракети.
«Політарена» за допомогою відкритих джерел і військових експертів розповідає, що являє собою FP-9, і чим вона вигідно відрізняється від російських балістичних ракет.
Відмінності F-9 від російської системи «Іскандер-М»Створення української балістичної ракети малої дальності FP-9 компанії Fire Point розпочалося у 2025 році. Про це стало відомо на початку вересня того ж року, коли проект офіційно анонсували на оборонній виставці MSPO в Жешуві у Польщі.
Якщо говорити про російську балістику, то зараз на озброєнні РФ є три види балістичних ракет.
- Перша — це мобільний комплекс малої дальності «Іскандер-М», який почали розробляти ще в 1988 році. Його ракета 9М723 відноситься до розряду квазібалістичних: вона маневрує в польоті.
- Друга — «Кинжал» з аеробалістичною ракетою Х-47М2, яку запускають з літаків МіГ-31К та Ту-22М3. Фактично це авіаційний варіант ракети наземного комплексу «Іскандер-М».
- Третя — кілька видів ракет для зенітних комплексів С-300 та С-400, які російські війська застосовують по балістичній траєкторії для стрільби за наземними цілями.
Вони всі дуже різні», — сказав «Політарені» експерт із озброєнь, головний редактор профільного видання Defense Express Олег Катков.
Балістична ракета FP-9
Довжина близько 9,5 метрів, діаметр до 1,1 метрів. Маса бойової частини близько 800 кг, загальну вагу всієї ракети виробник поки що не уточнює. Дальність польоту до 855 км, максимальна висота траєкторії 70 км, максимальна швидкість 2200 м/с, можливе кругове відхилення 20 метрів.
Але найближче за тактико-технічними характеристиками до FP-9 знаходиться «Іскандер-М». Обидві ракети — балістичні малої дальності та наземного базування.
«Іскандер-М»
Довжина близько 7,3 метра, діаметр 0,92 метра. Маса бойової частини 480 кг, загальна вага всієї ракети 3,8 тонни. Дальність польоту до 500 км, максимальна висота траєкторії близько 100 км, максимальна швидкість 2600 м/с, можливе кругове відхилення 30-70 метрів.
Одна з головних переваг FP-9Це можливість запуску із мобільних пускових установок на базі будь-якої вантажівки, головне, щоб вага ракети витримала.
«Загалом FP-9 можна порівнювати за характеристиками з ракетою 9M723 для „Іскандер-М“,
тільки в нашій більш розширені характеристики. Вона, як ми можемо бачити, дещо навіть більша буде, але й, з іншого боку, простіше у питаннях пуску. Для 9M723 має бути спеціалізована платформа на базі тягача», — розповів «Політарені» військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Нині дальність ураження в FP-9 вища, висота польоту трохи нижча, але це принципово. Головне — більш висока точність, і бойова частина у півтора рази потужніша.
«Нам потрібна була балістика, яка зможе долетіти до Москви. Саме тому було зроблено ставку на великі габарити, що дозволило розмістити більше палива та потужнішу бойову частину: 800 кг проти 500 кг у „Іскандер-М“, — пояснив Коваленко.
Слід зазначити, що з створенні FP-9 її розробники врахували особливості ракет, які створювалися раніше. Вони мали можливість вивчати «Іскандер-М», «Кинжал», «Циркон», «Онікс», північнокорейську балістику. Ознайомилися із концепцією американських ракет ATACMS. Тобто знання для створення власної балістики накопичили неабиякі. Чому, власне, і розробили її так швидко.
Якщо говорити про бойове застосування FP-9 по РФ, то раніше ракета має пройти випробування. Просто взяти і почати випробовувати її не рекомендується. Раптом на старті щось станеться, чи точність буде нижчою?
«Якщо відхилення від цілі становитиме хай навіть метрів сто, то, завдаючи удару по військовому об'єкту або по якомусь підприємству, ми можемо потрапити по житловому кварталу. Приліт 800-кілограмової бойової частини в багатоповерхівку — це гірше, ніж приліт „Іскандера“. А ми намагаємося уникати ударів по цивільних», — сказав Коваленко.
До речі, наразі Fire Point будує у Данії завод із виробництва твердого ракетного палива. Це мінімізує ризик знищення відповідних виробничих потужностей на території України.
