Світ входить у нову фазу геополітичної кризи, у якій торговельні судна дедалі частіше можуть ставати цілями атак безпілотників. Про це у колонці для Politico пише дослідниця Атлантичної ради Елізабет Броу.
За її оцінкою, українська кампанія проти судноплавства, пов’язаного з Росією, вже змусила Москву суттєво посилити захист торговельних маршрутів. Завдяки розвитку далекобійних і точних безпілотних систем Україна змогла завдати Росії значних втрат у морській логістиці.
Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявляв, що Росії довелося залучити до 200 груп операторів дронів для захисту суден. За даними Financial Times, Москва також почала оснащувати нафтові танкери засобами протидії безпілотникам.
Однак проблема вже виходить за межі російсько-української війни.
У зону ризику потрапляють і цивільні судна, які не мають прямого стосунку до жодної зі сторін. На початку серпня російські безпілотники, за даними Politico, уразили два вантажні судна в Чорному морі — одне належало німецькій компанії, інше було пов’язане з Ліваном.
На цьому тлі частина судновласників уже починає встановлювати системи захисту від дронів.
Броу попереджає, що це може запустити справжню гонку морських озброєнь. Якщо цивільні кораблі стануть регулярними цілями під час воєн і криз, власникам доведеться витрачати дедалі більше коштів на засоби виявлення, подавлення та перехоплення безпілотників.
Зрештою ці витрати будуть закладені у вартість перевезень, а отже — у ціни товарів для кінцевих споживачів.
Наступним етапом стане адаптація атакуючої сторони: держави, які захочуть і надалі бити по суднах, розроблятимуть дрони та тактику, здатні обходити нові системи захисту.
Таким чином руйнування принципу недоторканності цивільного судноплавства може перетворити моря на новий простір постійного військово-технологічного протистояння.
Броу нагадує, що саме для запобігання подібній ситуації міжнародне право десятиліттями закріплювало принцип, за яким більшість торговельних суден не можуть вважатися законними військовими цілями. Цей порядок значною мірою спирається на Конвенцію ООН з морського права 1982 року.
Якщо цей принцип втратить силу, попереджає авторка, світове судноплавство може стати значно хаотичнішим і небезпечнішим.
Окремо Броу звертає увагу, що у серпні не було зафіксовано українських ударів по нафтових танкерах, пов’язаних із Росією. За її словами, причина полягає не у припиненні морської дронової кампанії, а в тому, що адміністрація США попросила Київ тимчасово утриматися від таких атак у межах спроб стабілізувати ситуацію.
У Politico зазначають, що аргументація Вашингтона при цьому була пов’язана насамперед із політичною деескалацією, а не із захистом міжнародного морського права.
Головний ризик, на думку Броу, полягає в тому, що якщо атаки на торговельні судна стануть звичною частиною сучасних конфліктів, наслідки відчує вже не лише Чорне море. Під загрозою опиняться глобальні ланцюги постачання, страхування, морська торгівля та сама модель безпечного міжнародного судноплавства.
Джерело: Politico, колонка Елізабет Броу.
