Останній день літа приносить жахливі звістки про те, що громади проводять в останній земний шлях ще п’ятьох наших захисників. Стало відомо про загибель Олександра Тітаренка, Павла Шарамкова, Володимира Пилевича, Руслана Токаренка та Олександра Іванюка, повідомляє I-VIN.INFO.
Він рятував людей ліками, допомагав фронту з перших днів війни, а згодом сам став до лав ЗСУ. 31 серпня Гайсинщина провела в останню путь молодого захисника, серце якого зупинилося під час військової служби.
Олександр Тітаренко народився 5 червня 1996 року. Він зростав у Гайсині та навчався у місцевій школі №1. Ще змалку мав добре серце й бажання бути корисним людям. Саме тому свій професійний шлях пов’язав із медициною — вступив на фармацевтичний факультет Вінницького національного медичного університету.
У мирному житті перед молодим фахівцем відкривалися великі перспективи. Олександр працював фармацевтом, був справжнім майстром своєї справи та згодом здійснив власну мрію — відкрив аптеку TOS.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр не залишився осторонь біди. Він активно допомагав фронту медикаментами,
знав, де можна знайти дефіцитні препарати, відгукувався на численні прохання військових і волонтерів. Запити до його аптеки надходили з різних куточків України.
Та у травні 2026 року Олександр отримав повістку і був мобілізований до лав Збройних Сил України Гайсинським РТЦК та СП. Без вагань він склав присягу на вірність українському народові та став до лав 425-го окремого штурмового полку «Скеля».
Служив на посаді водія-електрика лікувального відділення медичної роти, віддаючи всі свої сили службі та допомозі побратимам.
Але доля розпорядилася надто жорстоко.
27 серпня 2026 року серце молодого захисника раптово зупинилося під час проходження військової служби у населеному пункті Бандурівка на Кіровоградщині. Причиною смерті стала гостра серцево-судинна недостатність та гіпертонічна кардіоміопатія.
Сьогодні в Осіївці Бершадської громади попрощались із захисником України Павлом Шарамковим.
Павло народився і виріс у Новоолександрівці Запорізької області. Там навчався, здобув професію механізатора, працював у фермерському господарстві та на заводі «Мотор Січ». Коли країна покликала,
20 жовтня 2025 року він став до лав Збройних Сил України.
Війна змінила долі мільйонів українців. Його мама, Антоніна Павлівна, знайшла прихисток в Осіївці після початку повномасштабного вторгнення. І сьогодні саме ця земля стала місцем вічного спочинку її сина.
Барську громаду надійшла трагічна звістка — офіційно підтверджено загибель 57-річного жителя міста Бар Володимира Пилевича.
У травні 2024 року Володимир Пилевич долучився до лав Збройних сил України. Він служив у військовій частині А1619 на посаді оператора-електрика гвинтівково-артилерійського полігону, мав звання молодшого сержанта.
2 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області військовослужбовець загинув.
Після проведення тривалих експертиз та процедур ідентифікації його загибель вдалося офіційно підтвердити. Володимиру Пилевичу назавжди залишиться 57 років.
Сьогодні Вінниця у глибокій скорботі проводжає в останню путь Захисника Руслана Токаренка, який віддав за свободу Батьківщини своє життя. Він не був кадровим військовим,
але на початку повномасштабного вторгнення не зміг стояти осторонь і, як справжній нащадок козаків, пішов боронити Україну.
Руслан мобілізувався до лав ЗСУ у березні 2022 року. Спочатку із позивним «Токар» воював у лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Попри важке поранення, отримане через два з половиною роки служби, він знову повернувся на фронт — уже до складу 65-ї окремої механізованої бригади. Пройшовши шлях від солдата до сержанта та посади командира відділення, захисник брав участь у запеклих боях, зокрема під Бахмутом, Соледаром та Вугледаром. За мужність та героїзм був відзначений відомчими нагородами «Козацький хрест — За бойові заслуги» та «Хрест 54 ОМБР». Свій останній бій сержант Руслан Токаренко прийняв 26 серпня 2026 року поблизу міста Вільнянськ Запорізької області. Герою назавжди залишилося 35 років.
29 серпня, у День пам’яті захисників України, Вінницька громада у глибокій скорботі прощалася з Олександром Іванюком. Воїн віддав життя за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Олександр мобілізувався до лав Збройних Сил України в лютому 2025 року. Він проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Мужній стрілець тримав оборону на складному Торецькому напрямку. Свій останній бій Захисник прийняв 10 квітня 2025 року поблизу селища Північне Бахмутського району Донецької області. Йому назавжди залишилося 33 роки.
Читайте також, росія атакувала Україну 121 дроном і керованою ракетою.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
