Українські далекобійні та середньодальні удари по Росії значною мірою спираються на Starlink, американські розвіддані, програмне забезпечення та інші технології. Військові побоюються, що обмеження з боку SpaceX або рішення влади США можуть різко ускладнити бойові операції.
Про це пише Business Insider.
Австрійський полковник і військовий аналітик Маркус Райснер зазначив, що поєднання американської розвідки, штучного інтелекту та Starlink дає Україні змогу підтримувати кампанію середньо- та далекобійних ударів по Росії.
Водночас ця перевага створює і слабке місце. Частина критично важливих можливостей перебуває поза прямим контролем Києва та залежить від рішень американських компаній і влади.
Український офіцер із позивним Юра розповів, що військові не раз обговорювали сценарій, за якого Starlink можуть вимкнути або обмежити. За його словами, робота зі супутниковим зв’язком і без нього — фактично дві різні моделі ведення операцій.
Без Starlink екіпажам потрібно складніше вибудовувати радіозв’язок, враховувати рельєф, висоту антен, використовувати ретранслятори та підтримувати стабільний канал на великих відстанях.
Starlink прибирає значну частину цих труднощів.
Система також дає змогу підтримувати відеозв’язок із дроном майже до моменту удару. Оператор може коригувати маршрут, спостерігати за ціллю та оцінювати результат атаки.
За словами Юри, Starlink може допомагати дронам і тоді, коли звичайний GPS глушиться. Йдеться про використання так званих синтетичних координат.
Після того як на початку 2026 року SpaceX почала блокувати використання Starlink російськими військовими, жорсткішими стали й вимоги для української сторони. Термінали на безпілотниках тепер потрібно реєструвати окремо та отримувати дозвіл на роботу у високошвидкісному режимі.
Офіцер Сил безпілотних систем із позивним Алекс назвав Starlink технологією, якій наразі практично немає рівноцінної заміни. За його словами, вона залишається критично важливою для українських дронових операцій.
Велику роль відіграють і американські ударні безпілотники Hornet виробництва Perennial Autonomy. За літо Україна запустила кілька тисяч таких апаратів.
Hornet може нести до 5 кілограмів бойового навантаження та бити на відстань від 50 до 150 кілометрів.
Вартість одного дрона оператори оцінюють у 7500–10 000 доларів.
За даними джерела, близького до виробника, на кожен долар вартості застосованих Hornet припадає близько 60 доларів знищених російських активів.
Один з українських офіцерів заявив, що підтверджена результативність ударів його підрозділу становила щонайменше 60%, а понад 40% усіх запусків завершувалися прямими влучаннями.
Близько 15% дронів, за його словами, були збиті або виведені з ладу російськими засобами РЕБ. Водночас частина апаратів мала проблеми з детонацією бойових частин, які українські оператори намагалися усувати самостійно.
Австрійський аналітик Густав Грессель назвав поєднання Hornet і Starlink основою української кампанії середньодальних ударів. На його думку, замінити Starlink у такому масштабі й за подібною ціною зараз практично нічим.
Залежність від супутникового зв’язку стосується не лише повітряних дронів. Морські безпілотники Magura також використовують Starlink для дистанційного керування та передачі відео в реальному часі.
Українські далекобійні дрони можуть долати до 3500 кілометрів і нести 50–75 кілограмів вибухівки.
Хоча самі апарати виробляють в Україні, їхні місії часто залежать від американського зв’язку, програмного забезпечення та розвідданих.
Під час планування ударів оператори також використовують інформацію про погоду, переміщення російської ППО, засобів РЕБ та інші дані, які постійно оновлюються.
У цій системі важливу роль відіграє програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, пов’язане з технологіями американської Palantir. Воно допомагає зводити різні дані в єдину оперативну картину.
Військові також наголошують, що залежність від Starlink виходить далеко за межі ударних місій. Супутниковий зв’язок використовують і багато українських наземних безпілотних комплексів.
Додатковий ризик полягає в тому, що Росія готує власну систему супутникового зв’язку «Рассвет». За оцінками аналітиків, її ширше застосування на фронті може розпочатися вже у 2027 році.
