Інститут вивчення війни детально розібрав та спростував нові заяви російського диктатора Володимира Путіна, констатувавши, що він значно перебільшує просування російських військ в Україні та неправдиво стверджує про неминучість перемоги російських військ. "Ці твердження продовжують залишатися відірваними від реалій на полі бою", - підкреслюють у новому звіті фахівці ISW.
Зокрема фахівці ISW оприлюднили низку мап, за допомогою яких зіставили заяви Путіна та реальну ситуацію на фронті.
Читайте також:
Контрнаступальні дії на двох напрямках. Україна за серпень звільнила більше територій, ніж РФ захопила — оцінка ISW Наприклад, на пресконференції 1 вересня Путін заявив, що російські війська нарощують темпи наступу в Україні, що захоплення Донеччини триває за планом і що в серпні окупанти захопили в цьому регіоні 15 населених пунктів площею 270 кв. км. Однак ISW констатував, що за останній місяць літа війська РФ насправді захопили 73,14 кв. км, а з урахуванням інфільтрацій — просунулися на 104,44 кв. км у Донецькій області. А площа всіх територій, окупованих росіянами за серпень 2026 року,
складає 90,35 кв. км по всьому театру бойових дій — тобто втричі менше, ніж заявив Путін.

Крім того, Путін стверджував, що російські війська перебувають за 1,5−4 км від східних околиць Слов’янська та Краматорська та від південних околиць Дружківки, що не відповідає дійсності, свідчить мапа ISW.

Путін також заявив, що російське угруповання військ Північ захопило Святогірськ (на північ від Слов’янська) — що є максимально далеким від реалій твердженням і не підтверджується жодними доказами, наголошують аналітики. Наприкінці весни — на початку літа 2026 року окупанти підійшли на відстань щонайближче 13 км від Святогорська, причому нині перебувають, ймовірно, ще далі від міста, враховуючи поточні контрнаступальні операції України поблизу Лимана, повний масштаб яких залишається не до кінця ясним.

За версією Путіна, угруповання військ Північ також захопило Козачу Лопань (на північ від Харкова) що вже спростувала українська сторона. ISW, зі свого боку, констатує, що росіяни просунулися на 1,31 кв. км вглиб Козачої Лопані і присутні лише на 13,39% території цього населеного пункту.

Крім того, Путін безпідставно стверджував, що російське угруповання військ Захід оточило 13 українських батальйонів загальною чисельністю близько 5 тис. військовослужбовців на східному березі Оскільського водосховища поблизу населеного пункту Піски-Радьківські (Ізюмський район Харківської області приблизно за 16 кілометрів від лінії фронту). ISW не виявила доказів, які б давали змогу говорити про присутність російських військ у заявленому районі, не кажучи вже про оточення значних українських сил. В ISW нагадують, що начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов аналогічно безпідставно стверджував у жовтні 2025 року, що російські війська оточили 18 українських батальйонів у Куп’янську, що було остаточно спростовано після публічного візиту Зеленського до Куп’янська в листопаді 2025-го.

ISW також розвінчав твердження Путіна про те, що українська оборона нібито зазнає краху, а окупанти швидко досягають успіхів і нібито «прискорюють» темпи свого просування. Насправді ці темпи значно сповільнилися: якщо в серпні 2025-го Росія захопила 505,55 кв. км території України,
то в серпні 2026 — лише 90,35 кв. км. Крім того, ростуть і втрати росіян: вони перевищили 40 000 осіб на місяць у липні та серпні 2026 року.
Тож, як підкреслюють аналітики, сильно перебільшені заяви Путіна про російські просування «є частиною давніх зусиль Кремля у когнітивній війні, спрямованих на те, щоб зобразити українську оборону як таку, що нібито неминуче руйнується, незважаючи на вагомі докази протилежного».
Фахівці ISW також почули в заявах Путіна «небажання Росії заморозити нинішню лінію фронту або брати участь у будь-яких змістовних мирних переговорах для припинення війни в Україні». Путін заявив, що Росія не хоче «заморожувати» війну в Україні вздовж нинішньої лінії фронту та погодиться лише на переговори, наповнені «конкретним змістом» — ймовірно, наполягаючи лише на російських умовах. Це фактично підтверджує небажання Росії брати участь у будь-яких переговорах, які не відповідають вимогам Кремля, резюмує Інститут вивчення війни.