Російські удари по Києву останніми днями мають нову небезпечну особливість – безпілотники з реактивним двигуном, які значно швидші та складніші для перехоплення, ніж гвинтові дрони, що роками кружляють над Україною. Про це повідомляє The New York Times.
Чим реактивні дрони відрізняються від "Шахедів"Восени 2022 року Росія почала застосовувати проти України іранські гвинтові дрони "Шахед", після чого налагодила масове виробництво власних модифікацій під назвою "Герань". Українці навчилися розпізнавати їхній звук, який порівнюють із гудінням мопеда – натомість реактивні дрони видають тихий свист, схожий на звук літака.
За цим звуковим контрастом ховається суттєва різниця в загрозі. Віденський військовий аналітик Франц-Штефан Гаді пояснив виданню, що реактивні дрони фактично є дешевими крилатими ракетами: завдяки реактивним двигунам вони здатні нести важчі бойові частини та літати далі, вище і значно швидше за гвинтові аналоги.
Військова розвідка України вперше забила тривогу через реактивні дрони у вересні 2025 року, а з січня 2026-го влада почала регулярно повідомляти про їхню появу в небі.
Втім, до цього літа такі дрони залишалися рідкістю – за словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, у липні їх кількість зросла у п'ять разів порівняно з попереднім місяцем. Радник президента Володимира Зеленського з питань військових технологій Сергій Бескрестнов повідомив американському виданню, що в липні Україна зафіксувала 1500 таких дронів, а в серпні – вже 3000.
БПЛА "Герань-5". Фото: росЗМІЧому наявна ППО гірше справляється з новою загрозоюМобільні групи протидії дронам, які застосовують кулемети та ракети-перехоплювачі ближнього радіуса дії, є менш ефективними проти реактивних цілей. Швидкість реактивних дронів скорочує не лише час на реакцію засобів ППО, а й час, який залишається у людей, щоб дістатися укриття після оголошення тривоги. За даними видання, українські чиновники відмовилися оприлюднити точні показники перехоплення реактивних дронів, однак визнають, що вони нижчі, ніж у старіших моделей.
Реактивні дрони вже вражали житлові будинки, пасажирський потяг та торговий центр, а Росія почала запускати їх хвилями протягом усього дня – це стало зміною тактики після багатьох років переважно нічних атак.
Виробничі обмеження РФЗа оцінками аналітиків, виробництво реактивних двигунів обходиться значно дорожче за поршневі, а кількість комплектуючих на світовому ринку обмежена – це може стримати обсяги російського виробництва.
"Уся логіка цього класу зброї полягає в масовості", – зазначив Гаді, додавши, що реактивні двигуни є стримувальним фактором, оскільки обробні деталі та ланцюги постачання не можуть масштабуватися так само, як для поршневого двигуна на кшталт того, що встановлюють у газонокосарках.
Як Україна готує відповідьСтарша наукова співробітниця Фонду Карнегі за міжнародний мир Дара Массіко зазначила, що проблема реактивних дронів загостриться взимку через нарощування їх виробництва Росією, однак робота над протидією вже триває.
"Задача полягає в тому, щоб якнайшвидше довести ці розробки до потрібного рівня і налагодити виробництво в обсязі тисяч одиниць", – заявив міністр оборони України Євгеній Хмара, за словами якого чотири українські компанії вже розробили перехоплювачі для збиття реактивних дронів, і наразі вони перебувають на етапі випробувань.
Уламки БПЛА "Герань-5". Фото: ГУР МОЗа даними експертів, шлях від перших експериментальних зразків реактивних безпілотників до серійного виробництва зайняв у РФ близько двох з половиною років: ще у грудні 2023 року в Ірані публічно представили реактивний Shahed-238, а вже в січні 2024-го Сили оборони України збили один з перших подібних російських дронів. Аналітики повідомляють, що метою ворога є довести частку реактивних дронів до 50% від загальної кількості безпілотників дальньої дії, а на 2026 рік відомий план у 60 тисяч далекобійних дронів та ще 50 тисяч хибних цілей.
Як повідомлялося раніше, через атаки реактивних БПЛА 3 вечерня в Києві повітряна тривога тривала понад 15 годин а внаслідок нападу постраждали 13 осіб, в тому числі одна дитина.
