Перші дні осені приносять і страшні звістки про наших захисників, які загинули під кінець літа. Громади Вінниччини повідомили про загибель Володимира Шалавінського, Вячеслава Переверзєва, Юрія Нємцева, Олександра Чоботара, Олександра Рябоконя, Олександра Бордюка, Миколи Колесника та Максима Ковальова, повідомляє I-VIN.INFO.
Шаргородська громада отримала трагічну звістку з фронту. Під час виконання бойового завдання загинув старший солдат, оператор БпЛА інженерно-саперного відділення Володимир Шалавінський. Воїну було 43 роки.
Володимир Шалавінський, 1983 року народження, був жителем Шаргорода та служив старшим солдатом, оператором БпЛА інженерно-саперного відділення. Його життя обірвалося 1 вересня 2026 року внаслідок ворожого ураження дроном поблизу населеного пункту Вільне на Дніпропетровщині. До останнього Володимир залишався вірним військовій присязі та боронив Україну від російських загарбників.
Тульчинська громада отримала звістку про загибель захисника України Вячеслава Переверзєва. Старший солдат загинув 29 серпня 2026 року біля населеного пункту Павлівка Сумської області під час виконання обов’язків військової служби.
Вячеславу Переверзєву було 43 роки.
Вячеслав Вікторович Переверзєв народився 18 червня 1983 року.
Військовослужбовець мав звання старшого солдата та служив стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
29 серпня під час виконання військового обов’язку біля Павлівки на Сумщині його життя обірвалося.
У суботу, 5 вересня, Іванівська сільська територіальна громада проведе в останню путь полеглого Захисника України — старшого лейтенанта, командира танкового взводу 3-ї окремої штурмової бригади Юрія Андрійовича Нємцева.
Юрій Нємцев загинув 18 серпня 2023 року, захищаючи Україну. Йому назавжди залишилося 23 роки.
Тривалий час родина та громада чекали на можливість гідно провести Героя в останню путь. Рішенням суду Юрія Нємцева офіційно визнано загиблим.
ульчинщина зустріне полеглого захисника Олександра Чоботаря, який загинув понад два роки тому під Кліщіївкою на Донеччині. Військовослужбовець загинув 7 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району. Нині його тіло повертають на малу батьківщину — у село Холодівка.
Олександр Степанович Чоботар народився 3 травня 1999 року. На військову службу його призвали за мобілізацією.
Солдат служив старшим стрільцем 2-го аеромобільного відділення 2-го аеромобільного взводу 4-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону.
Станіславчицька громада отримала трагічну звістку з фронту. 29 серпня 2026 року в Ізюмі Харківської області загинув солдат резерву військової частини А7381 Олександр Рябоконь, 1986 року народження, житель села Станіславчик.
Станіславчицька громада отримала трагічну звістку з фронту — загинув Олександр Рябоконь, 1986 року народження, житель села Станіславчик.
Олександр був солдатом резерву військової частини А7381. Захисник загинув 29 серпня 2026 року в Ізюмі Харківської області, виконуючи військовий обов’язок та залишаючись вірним присязі. У полеглого воїна залишилися мати Марія Іванівна, дружина Юлія Володимирівна, діти, рідні та близькі.
4 вересня, в Козятинській громаді оголошено днем жалоби за загиблим Бордюком Олександром Володимировичем 2002 р.н.
Піщанська громада отримала сумну звістку про смерть військовослужбовця Миколи Колесника.
Солдат помер 31 серпня 2026 року в КНП «Яготинська ЦМЛ» Яготинської міської ради. Захиснику було 51 рік.
Гірка втрата. 4 вересня Вінниця прощається зі старшим солдатом Максимом Ковальовим. Воїн із позивним «Сід» став на захист рідної землі у березні 2022 року. Свій бойовий шлях старший солдат розпочав у 115-й окремій механізованій бригаді, а згодом його фронтовою родиною стала 117-та окрема механізована бригада. Максим служив гранатометником та виконував обов’язки старшого навідника гранатометного відділення, мужньо тримаючи оборону на сході країни. Свій останній бій воїн прийняв 20 березня 2025 року поблизу села Водяне Друге Краматорського району Донецької області. Захиснику назавжди залишиться 41 рік.
Ковальов Максим Борисович народився у Вінниці 3 травня 1983 року. Тут закінчив середню школу №27 та Вище художнє професійно-технічне училище за спеціальністю «Монтаж сантехнічних систем, зварювальні та художньо-металеві роботи». Майже одразу після проходження строкової служби в армії Максим підписав контракт зі Збройними Силами України, який згодом кілька разів переукладав. При Штабі Повітряних сил він служив до 2017 року, після чого повернувся до цивільного життя. До початку повномасштабного російського вторгнення чоловік працював на ДП «Електричні системи». Разом із дружиною виховував двох синів, яким зараз 8 та 5 років.
Читайте також, 1654-та доба незламності: ще один крок до перемоги.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
