Якщо сьогодні написати в пошуку «Бахмутський краєзнавчий музей», можна натрапити на позначку — «закрито назавжди».
Тоді як до повномасштабного вторгнення там зберігалися десятки тисяч експонатів — від археологічних знахідок до старовинних фотографій та документів, що розповідали історію Донеччини.
Музей пережив нацистську окупацію, був відбудований після Другої світової війни, а у 2022–2023 роках знову опинився на шляху війни. Російські обстріли знищили його будівлю, а частину експонатів, які залишилися в Бахмуті, окупанти вивезли до Донецька.
Про історію музею, його експонати та крадіжки російських загарбників – у рубриці «КультСходу».
Все почалося ще на початку ХХ століттяІсторія Бахмутського краєзнавчого музею почалася задовго до того, як у місті з’явилася його відома будівля.
Перший музей у Бахмуті з’явився ще у 1909 році. Це був музей народної освіти, створений повітовим земством.
Його колекція, а також матеріали інших навчальних і музейних зібрань згодом стали основою для створення повноцінного краєзнавчого музею.
Офіційною датою створення Артемівського окружного історико-краєзнавчого музею в Енциклопедії сучасної України називають 1924 рік.
Його засновником і першим директором був Борис Вальх — лікар-епідеміолог, зоолог і дослідник природи Донбасу.
Борис Вальх / Джерело: istoki.org.ua До музейної колекції увійшли матеріали навчального музею Бахмутського земства, а також музею освіти Донбасу, який існував у 1919 році.
Саме тому в окремих місцевих джерелах можна зустріти й 1923 рік — як один із етапів формування майбутнього краєзнавчого музею та початку діяльності Бориса Вальха в музейній справі Бахмута.
Будинок, який став символом музеюБудівля, яку більшість бахмутян пам’ятають як краєзнавчий музей, сама по собі була частиною історії міста.
Її пов’язують із родиною промисловця Веніаміна Французова, власника місцевого дротяно-цвяхового виробництва.
Двоповерхова історична споруда вирізнялася серед забудови Бахмута архітектурою та декоративним оздобленням і була однією з впізнаваних будівель міста.
«Перша» війна: музей спалили під час нацистської окупаціїДруга світова війна стала першою великою катастрофою для Бахмутського музею. У 1941 році музей спалили нацистські окупанти. Разом із ним загинули й колекції,
які збирали роками.
Для Бахмута це означало втрату величезної кількості матеріальних свідчень минулого.
Після війни музейну справу в місті довелося відновлювати фактично з нуля. У 1962 році в Бахмуті відкрився новий міський історико-краєзнавчий музей. Спочатку він працював на громадських засадах.
У 1989 році історична будівля стала домом для державного краєзнавчого музею. За даними Бахмутської міської ради, на той час у його фондах було близько 36 тисяч експонатів, присвячених давній, середньовічній та сучасній історії краю.
Саме ця будівля згодом стала головним музейним простором Бахмута.
І саме її знищила сучасна війна.
Бахмутський музей, Торгова Площа / архівне фото Десятки тисяч експонатів і пам’ять про ДонеччинуДо початку повномасштабного вторгнення Бахмутський краєзнавчий музей був одним із важливих культурних закладів Донеччини.
Музейна колекція охоплювала величезний історичний період.
Тут зберігали археологічні знахідки, предмети побуту, документи, книги, фотографії та матеріали, пов’язані з історією міста й регіону.
Окремі експозиції розповідали про природу Бахмутського краю,
його давню та середньовічну історію, розвиток міста, культуру та побут місцевих жителів.
Важливе місце посідала й культурна історія.
У музеї були матеріали, пов’язані з українськими письменниками Володимиром Сосюрою та Миколою Чернявським, а також експозиції, присвячені історії різних громад Бахмута.
Для міста це був не просто музей. Тут зберігалася пам’ять про те, ким були люди, що жили на цій землі до нас.
Реконструкція, яку перервала велика війнаУ останні роки перед повномасштабним вторгненням будівля Бахмутського краєзнавчого музею перебувала на реконструкції. Втім, сам музей не припиняв роботи. Працівники продовжували досліджувати історію краю, проводити виставки та культурні заходи.
24 лютого 2022 року Бахмут опинився поблизу лінії фронту. Згодом місто стало одним із головних напрямків російського наступу. Обстріли ставали дедалі інтенсивнішими. І перед музейниками постало питання, від якого залежала доля колекції: що можна встигнути врятувати?
До того, як російські війська остаточно захопили місто, вдалося евакуювати приблизно 60–70% бахмутських музейних колекцій,
– повідомляли в Донецькій ОВА.
Особливу увагу приділяли архіву, який зберігався в Бахмутському краєзнавчому музеї. Водночас точне місце, де зараз зберігаються евакуйовані музейні предмети, публічно не розкривають. І це теж одна з реалій війни. Навіть після евакуації музейні колекції потребують захисту.
Поки частину експонатів намагалися врятувати, сам Бахмут продовжували руйнувати. Місто місяцями перебувало під масованими російськими обстрілами. Зникали цілі квартали. Руйнувалися житлові будинки, лікарні, школи, культурні та історичні об’єкти. Не вціліла і будівля Бахмутського краєзнавчого музею.
Музей без стінАле знищення будівлі не означало зникнення самого музею. Після евакуації працівники продовжили роботу.
Тепер музей не має власних виставкових залів у Бахмуті. Його колекція зберігається у безпечному місці, а історію міста розповідають на тимчасових виставках.
Один із таких проєктів — «Бахмут. Не віддамо». Виставки, присвячені історії міста та його знищенню, показують в інших регіонах України.
Ще одним важливим напрямом роботи стала цифровізація музейних фондів.
Для музеїв Донеччини, частина яких залишилася на окупованій території або втратила свої будівлі, цифрові архіви стали способом захистити культурну спадщину.
Спочатку знищили музей, а потім почали вивозити те, що вцілілоНавесні 2026 року стало відомо, що російські окупаційні структури почали переміщувати вцілілі музейні предмети з Бахмута до тимчасово окупованого Донецька. Серед вивезених речей, за даними самої ж окупаційної сторони, — предмети кам’яної доби, старовинні фотографії, документи, книги та кіноплівки.
Російські представники також заявляли, що продовжують знаходити серед руїн Бахмута археологічні предмети віком приблизно 5–6 тисяч років.
Усе це окупаційна влада передає до Донецького краєзнавчого музею.
Свої дії росіяни називають «тимчасовим зберіганням» та заявляють, що експонати нібито планують повернути до Бахмута після його «відбудови».
Проте за цією формулою приховується очевидний факт – культурні цінності з українського міста, яке Росія зруйнувала та окупувала, тепер переміщують на іншу окуповану територію України.
Для Бахмутського музею це означає новий етап боротьби за свою колекцію. Спочатку Росія знищила будівлю. Тепер забирає те, що вціліло під її руїнами.
Читайте також: Дім Смірнова: як росіяни знищили історичний будинок у Слов’янську
