Тисячі українських військових і цивільних перебувають за ґратами в Росії, де, за даними журналістів, стикаються з тортурами, приниженнями та насильством. Проти українців також фабрикують кримінальні справи та виносять суворі вироки. Кореспондент New Yorker Джошуа Яффа назвав репресивну систему, яка сформувалася за роки повномасштабної війни, «новим ГУЛАГом».
У своєму матеріалі журналіст розповів історії кількох українок, яких доля звела в одній камері СІЗО-1 у Ростові-на-Дону. Серед них — Ірина Куліш із невеликого села Запорізької області.
Читайте також: Окупанти звинувачують 64-річну мешканку Запорізької області у «держзраді» через нібито схованки з вибухівкою До початку повномасштабної війни жінка продавала овочі на місцевому ринку. Після окупації частини Запорізької області на неї, за даними матеріалу, донесли окупаційній владі через її проукраїнські погляди.
Російські слідчі звинуватили Куліш у підготовці теракту. Жінка провела у ростовському СІЗО майже рік, а від моменту затримання її понад 20 разів переводили з однієї тюрми до іншої.
Куліш понад 50 років, вона має хворобу Паркінсона. За словами жінки, під час перебування в ув'язненні її стан здоров'я значно погіршився — руки тремтять настільки сильно, що їй іноді важко заснути.
«Ви не подумайте, що я "зламалася". Ні, просто мені в цьому листі захотілося поділитися з Вами саме цим болем, що у мене зараз на душі», — писала Куліш журналісту.
В одному з листів із СІЗО в Криму вона також розповідала, що не знала, куди її переведуть наступного разу: «Коли і куди конкретно мене переведуть, я ще не знаю… Поки що сиджу тут, чекаю».
Як зазначає New Yorker, українські військовополонені принаймні мають перспективу обміну. Для цивільних українців, які опинилися в російських тюрмах, така надія значно примарніша.