Окуповані території стануть резервом для нової мобілізації РФ: кому з мелітопольців прийдуть повістки
Росія може спробувати поповнити армію сотнями тисяч нових військових після вересневих виборів до Держдуми. Одним із джерел людського ресурсу експерти називають окуповані території України, де Кремль уже створив систему військового обліку. Для жителів Мелітополя ця загроза давно перестала бути теоретичною — повістки в місті вже розсилають.
Про можливі масштаби нової мобілізації та її наслідки розповіли військові й політичні експерти в матеріалі 24 Каналу.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що після вересневих виборів до Держдуми Кремль може спробувати залучити до армії щонайменше 300 тисяч осіб шляхом відкритої або прихованої мобілізації.
За словами військового експерта Павла Нарожного, набрати таку кількість людей Росія теоретично здатна. Проблемою стане їхня підготовка: зараз російські навчальні центри можуть одночасно приймати приблизно 30–40 тисяч осіб. Навіть за умови розширення можливостей підготовка сотень тисяч мобілізованих може розтягнутися на кілька місяців.
Молоді жителі ТОТ — одна з головних цілей Окремим джерелом поповнення російської армії політолог Валерій Димов називає тимчасово окуповані території України. В особливій зоні ризику, за його словами, перебувають молоді українці — нещодавні випускники шкіл і вишів.
Росія може використовувати їх не лише як додаткову живу силу. Участь жителів ТОТ у російській армії Кремль здатен використовувати в пропаганді як нібито доказ підтримки окупації.
«Путіну не шкода людей. Тим більше громадян із тимчасово окупованих територій, тому що це буде, по-перше, сила, яка буде використана у війні проти України — українці проти українців. По-друге, це узаконить його версію про „нові“ території», — вважає Димов.
Кому з мелітопольців загрожує мобілізація У Мелітополі необхідна для масового призову інфраструктура вже існує. Ще в липні РІА Південь писав про масове розсилання повісток. Чоловіків викликали до військкомату нібито для «звірки даних», причому повідомлення надходили не лише на папері, а й на мобільні телефони.
Насамперед під мобілізацію можуть потрапити чоловіки, які вже перебувають на російському військовому обліку та мають категорії придатності А і Б.
Згідно з чинними в РФ правилами, для рядового складу насамперед йдеться про солдатів, матросів, сержантів, прапорщиків і мічманів віком до 35 років. Для офіцерів встановлені вищі вікові межі.
Особлива категорія — власники мобілізаційних приписів. У разі офіційного оголошення мобілізації їм може навіть не знадобитися окрема повістка: вони повинні самостійно прибути до зазначеного в приписі місця.
РІА Південь раніше докладно розповідав у якій черговості жителів окупованого Мелітополя можуть призивати у разі нової хвилі мобілізації.
Читайте також: Жителям Мелітополя масово розсилають повістки під виглядом «звірки даних» (фото) Військкомати збирають дедалі більше даних Водночас російська система військового обліку стає дедалі детальнішою. РІА Південь повідомляв, що російські військові структури отримують можливість збирати розширені відомості про військовозобов’язаних, зокрема дані про реєстрацію, автомобілі, освіту, трудову діяльність, банківські рахунки, кредити, стан здоров’я та родичів.
Окрема група ризику — молоді чоловіки, які можуть втратити відстрочку від армії.
У серпні стало відомо про підготовку вишами списків студентів на відрахування. Після втрати статусу студента вони позбавляються і підстави для відстрочки.
Тоді ж РІА Південь розповів про перший відомий випадок, коли чоловіка з Мелітопольщини, який раніше регулярно їздив до родини в Європу, не випустили з підконтрольної Росії території. Причиною йому назвали призовний вік.
Для Кремля жителі окупованих територій при цьому залишаються значно менш політично небезпечним мобілізаційним ресурсом, ніж населення Москви чи Санкт-Петербурга. Експерти зазначають, що нова масова мобілізація у найбільших російських містах здатна спричинити відтік населення та посилити невдоволення владою. На захоплених українських територіях Росія може компенсувати цей ризик репресивним апаратом і фактичною відсутністю у місцевих жителів можливості впливати на рішення окупаційної влади.
