Росія почала масово застосовувати нове покоління реактивних безпілотників і крилатих ракет, які поєднують відносно низьку вартість, швидкість та здатність долати українську протиповітряну оборону, пише The Wall Street Journal. Значну роль у виробництві цієї зброї відіграють компоненти з Китаю, повідомляє «Комерсант Український»
Росія розробила та почала масштабно застосовувати нове покоління реактивних засобів ураження, зокрема безпілотники Герань і крилаті ракети Бандероль. За даними американського видання, вони стали наступним етапом розвитку російської ударної зброї після того, як Україна навчилася ефективніше протидіяти повільнішим дронам.
Нові системи мають сучаснішу електроніку, яка допомагає їм точніше знаходити цілі та долати засоби перехоплення. Важливу роль у цьому процесі, за оцінками української сторони та аналітиків, відіграють компоненти китайського виробництва.
Китай заявляє, що контролює експорт технологій, які можуть бути використані у війні.
Росія зробила ставку на швидкий цикл від розробки до виробництваАналітики та дипломати вважають, що Росія продемонструвала здатність швидко адаптувати наявні зразки озброєння,
випробовувати їх у бойових умовах і переходити до серійного виробництва.
«Тут, на Заході, ми схильні недооцінювати Росію, але вона може дуже швидко перейти від ідеї та експериментів до виробництва», – сказала старша наукова співробітниця Wadhwani AI Center при Center for Strategic and International Studies Катерина Бондар.
За її словами, саме цей цикл західним військовим варто було б перейняти у Росії.
Москва значною мірою спрямовує нову зброю проти України. Російські безпілотники та ракети також потрапляли у повітряний простір країн НАТО. Військові аналітики вважають, що це змушує Альянс готуватися до застосування Росією різних типів повітряних засобів на різних висотах, швидкостях і за різною ціною.
The Wall Street Journal зазначає, що російські розробки мають значення і для США. Росія, Іран та Північна Корея обмінюються військовими напрацюваннями, а технології, які з’являються під час війни в Україні, можуть використовуватися і в інших конфліктах.
Герань перетворюється на швидшу та складнішу цільРосійські Герань спочатку були варіантами відносно повільних іранських дронів Шахед із поршневими двигунами.
Україна поступово навчилася протидіяти таким безпілотникам, вкладаючи ресурси у засоби та підготовку для боротьби з ними.
Російські інженери послідовно змінювали конструкцію Герань, додаючи швидкість і підвищуючи живучість за рахунок нової електроніки для навігації та зв’язку.
Остання версія Герань-5, за даними видання, зовні більше нагадує ракету, ніж Шахед. Генеральний директор компанії DroneSec Майк Моннік назвав її фактично «круїзною ракетою для бідних», оскільки цей безпілотник змушує змінювати підходи до протидії дронам.
The Wall Street Journal наводить такі характеристики російських систем:
- Герань-3 дальність 596 км бойове навантаження 91 кг швидкість 330 км/год
- Герань-4 дальність 853 км бойове навантаження 91 кг швидкість 499 км/год
- Герань-5 дальність 499 км бойове навантаження 50 кг швидкість 620 км/год
- Бандероль дальність 949 км бойове навантаження 91 кг швидкість 595 км/год
американські крилаті ракети Томагавк та аналогічні російські системи коштують понад $2 млн.
Саме поєднання ціни, дальності, швидкості, потужності бойової частини та здатності уникати перехоплення робить ці системи частиною ширшого тренду на дешевшу, але масову ударну зброю.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Аналітики DroneSec погоджуються з оцінками української сторони щодо значної залежності російської програми безпілотників від китайських комплектуючих. Йдеться, зокрема, про реактивні двигуни, навігаційні комп’ютери та електроніку зв’язку.
«Росія критично залежить від китайських компонентів», – сказав Моннік.
За його словами, значна частина китайського обладнання є комерційно доступними компонентами подвійного призначення, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових системах.
Російські інженери, за оцінками аналітиків, використовують готові компоненти та адаптують їх під військові завдання. Наприклад антени, здатні протидіяти засобам радіоелектронної боротьби, та комунікаційні мережі, які допомагають долати придушення сигналу.
Масовість стає окремим фактором на полі боюПісля затвердження нових конструкцій російські підприємства швидко переходять до масштабного виробництва. Саме кількість стає одним із ключових факторів у сучасній війні, зазначають співрозмовники видання.
«Тепер ми бачимо, що маса є величезною частиною успіху», – сказала Катерина Бондар.
Для України проблема не обмежується новими дронами. Росія одночасно застосовує балістичні ракети з великою бойовою частиною та керовані авіабомби, які запускаються з літаків.
На думку наукового співробітника британського Royal United Services Institute Джастіна Бронка, саме керовані авіабомби становлять для України значно більшу проблему, ніж безпілотники.
«Хоча дрони є проблемою, безумовно найбільшою проблемою для України є керовані авіабомби», – сказав він.
Нові типи зброї Росія вже використовує регулярно. За даними українських джерел, з травня 2026 року було зафіксовано майже щоденні запуски Бандеролей, причому близько 70% таких ракет були спрямовані на Одеську область. За даними ГУР, Росія виробляє близько 80 Бандеролей місяць і планує виготовити до 1000 таких ракет протягом року.
Водночас виробництво реактивних Герань-4 та Герань-5, за даними української розвідки, становить близько 3000 безпілотників на місяць.
США та НАТО шукають дешевші засоби перехопленняРозвиток російських дронів створює проблему і для США та їхніх союзників. Для знищення відносно недорогої зброї іноді доводиться застосовувати значно дорожчі засоби, зокрема комплекси Петріот та винищувачі.
Західні виробники військових технологій намагаються створити дешевші перехоплювачі, здатні протидіяти швидкісним цілям.
Компанія Merops, яку підтримує колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт, розробляє реактивну версію перехоплювача. Auterion, один із провідних постачальників програмного забезпечення для українських виробників безпілотників, працює з партнерами над високошвидкісними пропелерними та реактивними перехоплювачами.
Однією з проблем для Заходу залишається вартість реактивних двигунів для таких систем. За оцінкою DroneSec, китайські двигуни для Гераней коштують $45 тисяч або менше. При цьому для перехоплення однієї цілі захисники зазвичай запускають кілька перехоплювачів.
Військові фахівці вважають, що змішування різних класів озброєння потребує більш комплексної системи протиповітряної оборони. Йдеться про готовність одночасно протидіяти різним типам дронів і ракет, які можуть використовуватися для перевантаження оборони.
Бронк вважає, що НАТО могла б створити спеціалізовані багатонаціональні сили протидії безпілотникам. Серед можливих засобів він назвав відносно недорогу радіолокаційну артилерію та прості реактивні літаки.
У НАТО заявляють, що працюють над адаптацією своїх можливостей до нових загроз. Представник головнокомандувача Альянсу полковник Мартін О’Доннелл повідомив, що країни НАТО на нещодавньому саміті зобов’язалися інвестувати понад $40 млрд протягом п’яти років у засоби протидії безпілотникам.
Катерина Бондар водночас зазначила, що Україна отримувала сигнали про роботу Росії над реактивними безпілотниками та дешевими крилатими ракетами протягом кількох років, однак виявилася неготовою до їхнього масштабного застосування.
«Було очевидно вже досить давно, що ми до цього прийдемо», – сказала вона. «Я здивована, що всі здивовані».
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
