У червні 2026 року Центральна виборча комісія РФ ухвалила рішення про організацію виборчого процесу на тимчасово окупованих територіях України. Там Росія незаконно утворила 11 одномандатних виборчих округів. На окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей такі псевдовибори планують провести вперше. Водночас Центральна виборча комісія України наголосила, що ці дії є черговою спробою держави-окупанта протиправно включити частину території України до свого конституційного та політичного простору.За даними ЦВК України, результати російських псевдовиборів на окупованих територіях, документи про їх проведення, протоколи та видані за підсумками голосування депутатські мандати не матимуть юридичної сили.ЦВК закликала іноземні держави, міжнародні організації, виборчі органи, політичні партії, медіа та спостерігачів засудити ці псевдовибори, не визнавати їхні результати й повноваження оголошених «обраними» осіб, а також легітимність Держдуми РФ, сформованої за їхніми підсумками.Українців на тимчасово окупованих територіях комісія закликала не брати участі в організації російського виборчого процесу — не працювати у псевдовиборчих органах,
не балотуватися, не проводити агітацію, не поширювати інформацію та не здійснювати спостереження. За участь в організації та проведенні незаконних виборів, публічні заклики до них і допомогу державі-агресору передбачена кримінальна відповідальність.У цьому матеріалі розглянемо, як цьогоріч відбувалася «передвиборча кампанія» на тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму та Севастополі.Підготовка до псевдовиборів в окупованому КримуПопри явну «незаконність» проведення так званих виборів, підготовка до них в окупованих Криму та Севастополі влітку 2026 року проходила в умовах, які окупаційна влада та «експерти» послідовно характеризували як «прифронтові» та пов'язані з надзвичайними обставинами. За даними окупантів, незважаючи на режим надзвичайного стану, порушення логістики та постійні загрози безпеці, виборча система регіону функціонувала у плановому режимі, забезпечуючи технічну готовність до триденного голосування 18–20 вересня.Центральна виборча комісія держави-окупанта завершила завірення списків усіх 11 політичних партій, які висунули кандидатів,
18 липня, а до кінця місяця було зареєстровано федеральні списки дев'яти партій. В окупованих Криму та Севастополі, як і в інших регіонах, «кампанія» формально стартувала після офіційної реєстрації «кандидатів», проте фактична агітаційна активність розгорнулася саме у серпні та вересні.Ключовим показником масштабу цьогорічної «кампанії» стала чисельність так званих виборців. За офіційними даними окупаційних ЗМІ, станом на 1 липня 2026 року в так званій «Республіці Крим» було зареєстровано 1 469 906 осіб, які мають право голосу. Найбільша концентрація таких потенційних «виборців» традиційно спостерігалася у Сімферополі (276 778 осіб), Сімферопольському районі (141 245), Керчі (100 809), Ялті (100 607) та Євпаторії (84 794). В окупованому Севастополі, який формально є окремим суб'єктом, але розглядається окупантами у контексті єдиної кримської кампанії, чисельність «виборців» становить 343 881 особу.Для забезпечення «голосування» такої кількості громадян окупаційною владою було розгорнуто масштабну інфраструктуру. Основна мережа включає 1 098 постійних виборчих дільниць,
до яких додатково було організовано 30 дільниць у місцях тимчасового перебування – лікарнях, слідчих ізоляторах та інших установах. Таке рішення було ухвалено «республіканським виборчкомом» для забезпечення виборчих прав громадян, які не можуть прибути на дільниці за місцем проживання.Особливістю «передвиборчої кампанії» 2026 року стала змінена нарізка одномандатних округів. Замість колишньої схеми, за якої Сімферополь і Сімферопольський район ділилися між трьома округами, тепер були утворені Сімферопольський округ № 22 (що включає тільки місто), Керченський округ № 23 та Євпаторійський округ № 24. Так званий «голова виборчої комісії Республіки Крим» Міхаіл Малишєв пояснив, що така конфігурація «буде зручною для підготовки та проведення виборів».Нова схема одномандатних округів. Фото з окупаційних джерелПрийом документів від «кандидатів у депутати» завершився 22 липня 2026 року. За трьома одномандатними округами про бажання балотуватися заявили 23 особи, з яких 22 були висунуті політичними партіями й один – шляхом самовисування. «Конкурс» склав у середньому понад сім осіб на місце,
що окупаційні «експерти» оцінили як «дуже високий рівень конкурентної політичної боротьби».Партійний спектр представлено широко. У псевдовиборах беруть участь «кандидати» від восьми політичних партій: «Єдина Росія», КПРФ, ЛДПР, «Справедлива Росія», «Нові люди», «Комуністи Росії», «Зелені» та «Батьківщина».По Сімферопольському округу № 22 було зареєстровано вісім «кандидатів», включаючи представників усіх перелічених партій, а також самовисуванців. По Керченському округу № 23 також ідуть вісім «кандидатів», серед яких виділялася «голова адміністрації» окупованої Ялти Яніна Павленко, висунута «Єдиною Росією». По Євпаторійському округу № 24 «балотуються» семеро осіб.Від «Єдиної Росії» по округах № 22 та № 24 було висунуто чинних «депутатів», а по округу № 23 – нового «кандидата», що свідчить про спробу прокремлівської партії таким чином оновити представництво в окремих територіях.Одним із основних напрямів підготовки до псевдовиборів стало розширення дистанційного електронного голосування (ДЕГ). На середину вересня 2026 року, за даними окупантів, понад 13 тисяч кримчан подали заяви на участь у ДЕГ.
Для подання заяви необхідно було до 24.00 14 вересня авторизуватися в особистому кабінеті на порталі «Держпослуги».Як зазначили «експерти Регіонального громадського штабу зі спостереження за виборами», ДЕГ «спрощує голосування та знижує ризики порушень». Водночас ними підкреслювалося, що розвиток цифрових технологій створює нові загрози, пов'язані з можливими спробами маніпуляцій із використанням штучного інтелекту, що вимагало розробки додаткових інструментів контролю.На перший план у цьогорічній «передвиборчій кампанії» на окупованих територіях Кримського півострова вийшли питання безпеки у зв'язку із загрозою українських атак, що зберігається. У зв’язку з цим усі «виборчі дільниці» було заздалегідь узято під цілодобову охорону співробітниками «поліції» та інших «відомств». Громадський порядок у дні псевдоголосування забезпечуватиметься кількома окупаційними силовими структурами у взаємодії одне з одним.Агітаційні банери в окуповному Сімферополі. Фото "Голос Криму"Крім того, окупантами було створено робочу групу за участі «прокуратури» та профільних «відомств»,
розроблено пам'ятку покрокових дій на випадок позаштатних ситуацій, визначено резервні дільниці для можливого перенесення «голосування». Серед іншого, окупаційна влада застосовуватиме додаткові форми «голосування»: вдома, поза приміщенням, виїзне «голосування» у важкодоступних місцевостях і «голосування» окремих груп «виборців».Так званий «голова Державної ради Криму» колаборант Володимир Константинов заявив, що «регіональна влада готова до можливих провокацій і враховує відповідні ризики з 2014 року». Своєю чергою, українські джерела поширюють попередження про можливі провокації у період з 17 до 21 вересня, рекомендуючи кримчанам уникати місць скупчення людей, включаючи «виборчі дільниці».Напередодні псевдовиборів так звана «Громадська палата республіки Крим» підготувала близько чотирьох тисяч «незалежних спостерігачів», які мають працювати на кожній ділянці – із розрахунку до трьох осіб на дільницю. Навчання цих «спостерігачів» проводилося у районах окупованого півострова протягом серпня.А ще 20 липня 2026 року між «виборчою комісією Республіки Крим» та «Громадською палатою» було підписано угоду про взаємодію,
покликану «об'єднати зусилля двох інститутів у підготовці до виборів». У формуванні «корпусу спостерігачів» брали активну участь місцеві «громадські ради», а також «ветерани» так званої «СВО».На міжнародному рівні Центральна виборча комісія держави-окупанта запросила нагляд за виборами 12 міжнародних місій, а так званий «голова Держради Криму» підтвердив, що міжнародні спостерігачі із дружніх країн відвідають республіку у дні голосування. Зрозуміло, що в коло дружніх для окупантів країн входять ті, які підтримують агресію та війну РФ проти України.Щодо прогнозів результатів псевдовиборів в окупованому Криму, то представники окупаційної влади та різноманітні «експерти» прогнозують високу активність «виборців». У «Громадській палаті Криму», своєю чергою, заявили, що «кримчани знову продемонструють небувалу згуртованість та єдність», що дозволить «із твердою впевненістю прогнозувати високу активність». За оцінками Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), явка в Криму може становити від 62 до 64% – вище за медіанні значення по РФ.Агітаційний банер "кандидата в депутати" Юрія Нєстєрєнко.
Фото "Голос Криму"Як готувалися до псевдоголосування в окупованому СевастополіПідготовка до псевдовиборів так званих «депутатів Державної Думи дев'ятого скликання» у тимчасово окупованому Севастополі проходила в умовах підвищеної безпеки та рекордної, за словами окупаційної влади міста, електоральної активності. «Передвиборча кампанія», яка стартувала ще навесні, вийшла на фінішну пряму наприкінці липня, а вже на початок вересня місто повністю перейшло в режим так званого дострокового «голосування». Станом на 1 липня 2026 року до списків потенційних «виборців» окупованого Севастополя було включено 343 881 особу – на 326 більше, ніж на початок року. Зростання чисельності спостерігалося переважно у Гагаринському районі (+1 278 «виборців»), тоді як у Нахімовському зафіксовано зниження на 672 особи. Для порівняння: роком раніше, на 1 січня 2025 року, право голосу мали 340 171 севастополець.Для проведення псевдоголосування в окупованому місті задіяно 187 «виборчих дільниць» і чотири «територіальні виборчі комісії». Особливістю стало рішення Центрвиборчкому РФ відмовитися в окупованому Севастополі від дистанційного електронного голосування (ДЕГ)
через перебої з електропостачанням і мобільним зв'язком, а також не використовувати КОІБи – комплекси обробки виборчих бюлетенів. Основні дні псевдоголосування, як і в окупованому Криму, було призначено на 18, 19 та 20 вересня. Проте з метою безпеки, пов'язаної з правовим режимом, що діє в окупованому Севастополі, дострокове «голосування» стартувало 9 вересня і триватиме до 17 вересня включно. У будні «дільниці» працюють з 9:00 до 19:00, у вихідні – з 10:00 до 16:00, а в основні дні – з 8:00 до 20:00.Агітаційний банер "КПРФ". Фото "Голос Криму"Важливим етапом підготовки до псевдовиборів стала інформаційна кампанія «ІнформУВК», в рамках якої наприкінці серпня та на початку вересня члени «дільничних комісій» провели поквартирні та подомові обходи, аби поінформувати мешканців про дати, способи та адреси псевдоголосування. Друга хвиля адресного інформування пройшла з 7 до 13 вересня.«Виборча кампанія» в окупованому Севастополі також включала попереднє голосування «Єдиної Росії» (праймеріз), яке завершилося 31 травня 2026 року. Чинні депутати Держдуми РФ Тетяна Лобач (4 408 голосів)
та Дмитро Бєлік (3 340 голосів) впевнено очолили списки переможців по одномандатному округу та партійному списку відповідно. Розрив із найближчими переслідувачами виявився значним: Лобач випередила Катерину Кітову, яка посіла друге місце, вчетверо, Білик – Андрія Косітченкова майже вдвічі.До 16 серпня 2026 року «Севміськвиборчком» завершив реєстрацію «кандидатів» по одномандатному виборчому округу № 219. Посвідчення отримали п'ять представників політичних партій:Тетяна Лобач – «Єдина Росія»; Артем Гордієнко – ЛДПР;Ксенія Кисельова – «Справедлива Росія»;Сергій Барибін – «Нові люди»;Володимир Браковенко – КПРФ.За федеральним партійним списком севастопольці «обирають» із 10 політичних партій. Форму бюлетеня було затверджено 18 серпня, при цьому рішенням Верховного суду РФ зі списку було виключено партію «Яблуко».Для проведення псевдовиборів до Держдуми для окупованого Севастополя було виготовлено понад 343 тисячі бюлетенів, ще 138 тисяч – для «голосування» за «депутатів» Балаклавського та Нахімовського «муніципальних округів».За словами представників окупаційної влади міста,
задля забезпечення прозорості «голосування» 107 «виборчих дільниць» і всі чотири «територіальні комісії» були обладнані камерами відеоспостереження. Трансляції ведуться на службовому порталі та в «Центрі громадського спостереження». До псевдовиборів підготували близько 500 громадських «спостерігачів».«Голосування» вдома, яке стартувало 10 вересня, доступне тим «виборцям», які не можуть прийти на «дільницю» через стан здоров'я, інвалідність або необхідність догляду за близькими. Заяву можна було подати через портал «Держпослуги» до 16 вересня або до «дільничної комісії» до 20 вересня.На завершення четвертого дня дострокового «голосування», 12 вересня, за даними окупаційної влади, в окупованому Севастополі проголосували 17 716 «виборців». На день раніше, 11 вересня, явка склала 16 924 особи.Роль «Єдиної Росії» та адміністративного ресурсуАгітаційна кампанія «кандидатів у депутати» в окупованих Криму та Севастополі проходила в умовах безпрецедентних заходів безпеки, дострокового «голосування» та адміністративного тиску, що додало їй низку специфічних рис, які відрізняють її від інших регіонів держави-окупанта.
В окупованому Криму основна боротьба розгорнулася між кандидатами від «Єдиної Росії» та опозиційними партіями. За даними кримських, підконтрольних окупантам, політологів, від «Єдиної Росії» по округах № 22 та № 24 було висунуто чинних «депутатів», а по округу № 23 – нового «кандидата», «голову» окупаційної «адміністрації» Ялти Яніну Павленко. Чинний депутат Костянтин Бахарєв йде за партійними списками. Така конфігурація свідчить про прагнення партії влади зберегти контроль над усіма трьома округами, поєднуючи досвід «чинних парламентаріїв» зі «свіжими» фігурами.КПРФ, ЛДПР, «Справедлива Росія» та «Нові люди» також висунули своїх кандидатів у всіх трьох округах. Проте їхня агітаційна активність в умовах окупованих Криму та Севастополя була обмежена низкою факторів – від логістічних складнощів до адміністративного тиску.Агітаційний банер "ЛДПР". Фото "Голос Криму"Найбільш показовим прикладом обмежень, з якими стикнулися опозиційні кандидати, стала ситуація довкола Володимира Атаманчука – кандидата від партії «Яблуко» у Південному одномандатному окрузі № 54 (Сочі).
Хоча формально цей округ належить до Краснодарського краю, а не до Криму, описані події ілюструють загальну логіку кампанії на півдні Росії, включаючи окуповані Крим і Севастополь.Атаманчук повідомляв про «підпільний» характер своєї кампанії: керівники сочинських установ відмовляли йому у проведенні зустрічей, дізнавшись про його висування від «Яблука». Кульмінацією стало затримання кандидата 10 вересня у Сочі, вилучення близько 1 000 агітаційних листівок і подальше скасування реєстрації судом 11 вересня на підставі позову, поданого кандидатом від партії «Зелені» Андрієм Титовим. Суд вважав листівки Атаманчука із закликами до припинення вогню такими, що містять ознаки екстремізму. Сам Атаманчук назвав позов «результатом політичного тиску» та вказав на майже дослівний збіг тексту позову з протоколом, складеним поліцією.Хоча цей інцидент стався на території Краснодарського краю, він відображає загальну атмосферу, в якій проходила «передвиборча кампанія» в окупованих Криму та Севастополі: опозиційні кандидати, які особливо висували пацифістські гасла або критикували владу,
стикалися із затриманнями, вилученням агітаційних матеріалів і судовими заборонами.На відміну від опозиції, «Єдина Росія» вела «кампанію» в окупованих Криму та Севастополі з використанням усього доступного адміністративного ресурсу. За даними «Настоящєго Врємєні», списки «Єдиної Росії» на окупованих територіях, включаючи Крим, очолювали такі постаті, як адмірал Ігор Касатонов, В'ячеслав Ніконов і колишній омбудсмен Тетяна Москалькова. Саме включення цих імен до списків свідчило про ставку на символічні постаті, що асоціюються із «возз'єднанням Криму з Росією».Кампанія «Єдиної Росії» на окупованому півострові мала переважно мобілізаційний характер. Замість дебатів і публічних зустрічей із виборцями акцент робився на адресне інформування та роботу з лояльними групами населення. Проєкт «ІнформУІК», який стартував в окупованому Севастополі наприкінці серпня – на початку вересня, передбачав поквартирний обхід членів «дільничних комісій», які розповідали мешканцям про дати псевдоголосування та способи участі. Хоча формально ця діяльність не є агітацією за конкретного кандидата,
на практиці вона створювала інформаційне тло, сприятливе для партії влади.Традиційні ж формати агітації – зустрічі з виборцями, публічні дебати, пікети – в окупованих Криму та Севастополі були суттєво обмежені. Причини мали двоякий характер: з одного боку, заходи безпеки, що зберігаються, з іншого – адміністративні бар'єри для опозиційних кандидатів. У цих умовах основне навантаження лягло на друковану агітацію, яка, однак, також зазнавала вилучень і судових заборон.Треба сказати, що масштаб дострокового «голосування», активне використання «мобільного виборця» та «голосування» вдома свідчать про те, що окупаційна влада всіляко прагне максимізувати явку за рахунок найбільш керованих категорій «виборців».За даними українського руху «АТЕШ», на тимчасово окупованих територіях, включно з Кримом, так зване дострокове голосування використовується для фальсифікацій, зокрема з використанням імен загиблих військовослужбовців. Ці твердження зайвий раз відбивають ту атмосферу недовіри, в якій проходила «кампанія».Підбиваючи підсумки «передвиборчої кампанії» у тимчасово окупованих Криму та Севастополі, слід зазначити, що її проведення характеризувалося поєднанням трьох ключових факторів: раннім достроковим «голосуванням», адміністративним тиском на опозиційних кандидатів і домінуванням провладної «Єдиної Росії» в інформаційному просторі. «Кампанія» мала переважно мобілізаційний, а не змагальний характер, що відповідало загальній логіці електорального процесу на територіях, які Кремль розглядає як стратегічно важливі й які потребують особливого контролю.Влада СЄРИКОВА_________________________________Матеріал підготовлено у партнерстві з громадською організацією "Лібереко – Партнерство за права людини
