Україна вже випробовує кілька типів реактивних дронів-перехоплювачів, які мають посилити захист від російських реактивних «Шахедів». За оцінкою військового експерта та військовослужбовця 413-го полку Сил безпілотних систем «Рейд» Івана Киричевського, помітна протидія цій загрозі може з’явитися протягом кількох тижнів.
В інтерв’ю Texty.org.ua Киричевський уточнив, що для реактивних «Шахедів» він оцінює цей термін приблизно в місяць, хоча допускає й довший період. Це експертна оцінка, а не офіційний прогноз строків появи нової системи захисту.
Чому реактивні дрони стали окремою проблемою для КиєваНаприкінці серпня Росія змінила характер атак на столицю, почавши запускати реактивні безпілотники невеликими хвилями протягом тривалого часу.
У Центрі протидії дезінформації раніше пояснювали, що така тактика має не лише військову мету. Серії невеликих запусків змушують ППО постійно реагувати, а місто — знову і знову переходити в режим повітряної тривоги. Life.Kyiv.ua детально розбирав, як Росія намагається паралізувати Київ хвилями реактивних дронів.
Реактивні БпЛА значно швидші за звичайні «Шахеди»,
тому в української ППО залишається менше часу на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Киричевський звертає увагу на іншу особливість: це велика ціль із помітним тепловим слідом, яку, за його словами, легше ідентифікувати радіолокаційними засобами.
Life.Kyiv.ua раніше також пояснював, чим реактивні дрони відрізняються від звичайних «Шахедів» і чому Росія розтягує атаки на години.
Україна випробовує чотири типи реактивних перехоплювачівЗа словами Киричевського, міністр оборони Євгеній Хмара повідомляв про випробування в Україні чотирьох типів реактивних перехоплювачів.
Експерт вважає, що саме масштабування таких систем може стати одним із ключових елементів протидії новій російській тактиці.
Серед інших напрямків він називає адаптацію наявних зенітних ракетних комплексів. Зокрема, йдеться про модернізовані рішення для комплексів «Стріла-10» та «Оса-АКМ» із використанням українських ракет КБ «Луч», а також про нові системи, які поки перебувають на стадії розвитку.
За словами Киричевського, головною проблемою залишається не лише створення технології, а й можливість швидко розгорнути її масове виробництво.
Чому старі західні системи ППО не вирішують проблемуОдин із варіантів, який часто обговорюють, — використання старих систем ППО часів холодної війни. Однак Киричевський наголошує, що запас таких комплексів у Європі обмежений.
За його словами, багато європейських країн десятиліттями скорочували протиповітряну оборону. Частину систем списали або утилізували, а деякі зразки залишилися лише в одиничній кількості.
Тому експерт вважає більш реалістичним шляхом розвиток і масштабування українських систем, а також використання сучасних західних ракет і комплексів, які вже адаптують під потреби ППО.
Чому не варто сприймати «місяць» як гарантований термінФраза про «ще близько місяця» не означає, що через чотири тижні реактивні «Шахеди» перестануть долітати до Києва.
Киричевський говорить про очікуваний термін появи ефективнішої української протидії, а не про припинення російських атак.
Сам експерт сформулював це обережніше: протидія може з’явитися «за кілька тижнів», а оцінку приблизно в місяць він назвав орієнтиром.
Росія при цьому продовжує розширювати використання реактивних дронів.
Упродовж останніх тижнів вони вже неодноразово атакували столицю, зокрема житлові й нежитлові об’єкти та автозаправні комплекси. Life.Kyiv.ua писав про удари по двох АЗС «Укрнафти», а також про посилення захисту заправок після серії атак.
Київ уже змінив правила роботи під час тривалих тривогНа тлі нової тактики атак у столиці запровадили диференційовану систему повітряних загроз із жовтим і червоним рівнями.
Жовтий рівень застосовують у разі дронової небезпеки, червоний — під час масованої атаки БпЛА, ракетної або комбінованої загрози. Система дозволяє частині міських сервісів не припиняти роботу повністю під час тривалих дронових атак.
Life.Kyiv.ua пояснював, навіщо Києву двоколірна система тривог і як вона впливає на роботу міста.
Водночас жовтий рівень не означає, що небезпека минула. Під час повітряної тривоги киянам слід орієнтуватися на офіційні повідомлення та правила безпеки, а не сприймати нижчий рівень загрози як сигнал, що можна ігнорувати укриття.
