Російські військові та представники російської влади вчиняли сексуальне насильство щодо цивільного населення та військовополонених в Україні, зокрема групові зґвалтування, каліцтва статевих органів і застосування електричного струму. Водночас Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало меншу кількість випадків сексуального насильства з боку української сторони.
Про це йдеться у доповіді УВКПЛ, оприлюдненій у п’ятницю.
З лютого 2022 року, коли РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, до липня 2026 року ООН підтвердила 1004 випадки сексуального насильства, пов’язаного з війною.
Із них 89% випадків були приписані російській стороні — зокрема військовослужбовцям, співробітникам пенітенціарної системи та представникам спецслужб. Ще 11% випадків припадають на українську сторону, зокрема військовослужбовців Збройних сил України.
Постійне представництво РФ у Женеві відмовилося коментувати доповідь.
Міністерство закордонних справ України привітало її оприлюднення, заявивши, що документ демонструє масштаби порушень прав людини, скоєних РФ, а також заходи,
яких Україна вживає для запобігання сексуальному насильству та виплати компенсацій постраждалим.
Водночас у заяві українського МЗС не було окремих коментарів щодо зафіксованих порушень з боку українських сил.
Масштаби сексуального насильства можуть бути більшимиУВКПЛ наголосило, що наведені дані не є вичерпними, оскільки про сексуальне насильство в умовах збройних конфліктів повідомляють значно рідше, ніж воно фактично відбувається.
Крім того, РФ не надала УВКПЛ доступу до окупованих територій України, військовополонених та цивільних затриманих. Через це, за оцінкою ООН, наведені у доповіді цифри, ймовірно, занижують реальні масштаби порушень.
За даними УВКПЛ, на окупованих територіях України та на території РФ російська влада вчиняла сексуальне насильство щодо українських військовополонених і затриманих цивільних осіб на різних етапах перебування в полоні — під час захоплення, перевезення, допитів та утримання.
Серед зафіксованих порушень — групові зґвалтування, зґвалтування, каліцтва статевих органів, а також застосування електричного струму до чоловічих статевих органів за допомогою польового телефону радянського виробництва,
відомого як «тапік».
Висновки доповіді ґрунтуються, зокрема, на інтерв’ю з постраждалими від сексуального насильства, скоєного обома сторонами.
Більшість жертв сексуального насильства в місцях утримання становили чоловіки — військовополонені та цивільні затримані. Водночас серед постраждалих були також жінки та діти, переважно на окупованих РФ територіях України.
«Сексуальне насильство в умовах конфлікту часто помилково вважається проблемою, що зачіпає переважно жінок і дівчат, тоді як у контексті війни в Україні більшість тих, хто постраждав, — чоловіки», — заявила Даніель Белл, голова Місії ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні.
За її словами, чоловікам і жінкам потрібні різні підходи до відновлення після пережитого насильства.
У доповіді також зазначається, що РФ не вжила належних заходів для запобігання сексуальному насильству, розслідування таких випадків та притягнення винних до відповідальності. Російська влада також не відповіла на запити УВКПЛ щодо надання відповідної інформації.
Порушення щодо російських військовополоненихУВКПЛ також зафіксувало випадки сексуального насильства щодо російських та іноземних військовополонених,
які утримувалися на території, контрольованій українським урядом.
Майже половина зафіксованих порушень, що приписуються українській владі, включала погрози сексуальним насильством і побиття в ділянці статевих органів.
Водночас УВКПЛ заявило, що не зафіксувало жодного випадку зґвалтування російських військовополонених українськими силами.
Російські та іноземні військовополонені повідомляли про сексуальне насильство у 10 офіційних місцях утримання та 55 неофіційних або транзитних пунктах.
За оцінкою УВКПЛ, українська влада вжила певних заходів для запобігання таким порушенням і співпрацювала з відомством у відповідь на його запити. Водночас зусилля щодо притягнення винних до відповідальності залишалися обмеженими.
«Я глибоко стурбований поширеністю цих огидних діянь, зафіксованих у нашій доповіді, і побоююся, що вони майже напевно тривають на тлі безперервного насильства, свідками якого ми стаємо щодня в Україні», — заявив Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк.
