Дальні перевезення для водіїв фур з тимчасово окупованих територій, зокрема Мелітопольщини, перетворились на справжній глухий кут.
Одразу кілька факторів паралізували вантажну логістику: удари Сил оборони України по логістичній інфраструктурі ворога, примусовий перехід Росії на електронний документообіг та загроза закриття балтійського зернового транзиту.
Читайте також: У Мелітопольському коледжі культури окупанти змінили директорку: заклад очолила місцева прихильниця “руського міра” Цифровізація, до якої не встигли підготуватися З вересня для більшості видів вантажоперевезень у Росії обов'язкове оформлення документів в електронному вигляді – через державну інформаційну систему ДІС ЕПД, що входить до національної цифрової транспортно-логістичної платформи «ГосЛог». Перевізники зобов'язані подавати через неї заявки, формувати накладні й експедиторські документи. Доступ до системи – лише для операторів, зареєстрованих у реєстрі «ГосЛогу». Про це повідомляє Російська служба The Moscow Times.
За задумом російської влади, цифровізація мала зробити ринок прозорішим і дозволити виявляти контрабанду й ухилення від податків.
Але вже влітку стало зрозуміло, що ні власники вантажів і перевізники, ні розробники системи не встигають підготуватися до запуску.
Тоді до закону внесли поправки: штрафувати за відсутність електронних документів не будуть до березня 2027 року. Крім того, паперовий документообіг зберегли для вантажів Міноборони, іноземних компаній, транзиту з країн ЄАЕС, перевезення особистих речей, а також у разі збоїв інтернету, що на ТОТ трапляється дедалі частіше. Але навіть без штрафів хаос нікуди не зник.
«Після 1 вересня бізнес усвідомив, що не розуміє, як працювати за новою системою. Навіть найбільші вантажовідправники на кшталт федеральних ритейлерів до кінця не розібралися з оформленням електронних накладних», – розповідає виданню представник великої бізнес-асоціації.
Додаткову проблему створила роз'єднаність операторів: якщо вантаж везуть кількома видами транспорту – наприклад, залізницею, а потім автомобілем – системи між собою не стикуються, і оформлення документів зависає.
«Якби штрафи запрацювали з 1 вересня, перевезення б просто зупинились. А так усі потихеньку порушують правила і намагаються спільними зусиллями достукатися до чиновників, аби якось доопрацювати закон до весни і не допустити логістичного колапсу», – стверджує галузевий лобіст.
«Ми постійно стикаємось із клієнтами, які досі нічого не знають про електронні перевізні документи і не підключені до потрібних систем, тому ми не можемо відвантажити їм продукцію», – скаржиться топменеджер великого виробника будматеріалів.
Зворотна ситуація у великих роздрібних мережах: не всі виробники готові приймати електронні накладні.
Скріншот Телеграм-каналу Російської служби The Moscow Times
Спецслужби теж отримали виняток Зі складнощами зіткнувся навіть силовий блок Росії. На початку вересня Мінтранс розширив список винятків з електронного документообігу: паперові накладні дозволили для вантажів МВС, ФСБ, ФСО та Росгвардії, для імпортних товарів подвійного призначення, будь-яких періодичних видань, а також на територіях із режимом надзвичайної ситуації чи КТО.
Скористатися паперовим варіантом можна й під час збоїв у самій цифровій системі, але лише за умови, що підстави для винятку заздалегідь зафіксовані в електронному вигляді.
Поки що податкова служба не отримує транспортні накладні з ДІС ЕПД в автоматичному режимі.
«Зараз у накладній не обов'язково вказувати вартість перевезення, тому документи податківців не особливо цікавлять. Але в перспективі ми будемо зобов'язані повідомляти й вартість – ось тоді вони й підключаться», – стверджує фахівець великої транспортної компанії.
Начальник управління електронного документообігу ДПС Федір Новіков підтвердив: податкова почне використовувати ДІС ЕПД як джерело даних після того, як база «наповниться». Він також допустив, що перехідний період без штрафів можуть продовжити ще й для нових категорій товарів. Але попередив: компанії, які не оформлюватимуть електронні перевізні документи, автоматично потрапляють у поле зору податкової.
«Зерно мокне під дощем, запах уже йде» Цей хаос відчули на собі й далекобійники з окупованої Мелітопольщини. Місцева жителька розповіла в регіональному чаті, що її син і дядько займаються перевезенням зерна і вже другу добу стоять на кордоні – вантажівку не пропускають, а зерно через дощі наближається до терміну придатності.
«А ці латиські холуї разом із хохлопітеками знову вигадують, як захистити нас від усіх. Хочуть повністю заборонити експорт російського зерна – і таку заборону можуть ухвалити з дня на день», – іронізує жінка, питаючи в чаті, чи є спосіб обійти ситуацію із застоєм на кордоні.
До допису вона додала скріншот переписки з водієм.
«Довго на кордоні стоїмо, не випускають. Зерно під дощем мокне, запах уже йде. Скоро все згниє. Кажуть: дивіться новини та чекайте, поки щось вирішать. Подзвонив своєму начальнику, а він каже: "Мишко, почекай, зараз вони щось там вирішують за наш транзит". Назад розвернути не можуть – по паперам не буде сходитися», – пише водій.
Скріншот мелітопольського Телеграм-чату
До слова, побоювання щодо балтійського транзиту – не безпідставні. Латвія розглядає запровадження 300% тарифу на зерно з Росії та Білорусі – рішення, ухвалене на тлі різкого зростання російського зернового транзиту через Балтію після того, як Україна завдала ударів по портовій інфраструктурі Росії у Чорному та Азовському морях. Балтійські країни також побоюються, що під виглядом російського зерна через їхню інфраструктуру може проходити продукція, незаконно вивезена з окупованих територій України.
