Під час масштабної ракетно-дронової атаки Сил оборони України на Москву та область 20 вересня російська влада віддала пріоритет високій явці виборців на виборах до Держдуми, а не громадській безпеці.
Про це йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).
Експерти наголосили, що в Московській області не вмикали сирен повітряної тривоги й не попереджали людей про загрозу через SMS-повідомлення, як це робили раніше навіть під час атак значно меншого масштабу. Водночас було обмежено мобільний зв’язок — один із заходів, до яких вдається російська влада під час українських ударів, зазначили в ISW.
Деякі жителі встигли поскаржитися на відсутність попереджень у Telegram-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова, перш ніж там закрили коментарі.
Підсумовуючи, в ISW наголосили, що російська влада, вочевидь, поставила високу явку виборців вище за їхню безпеку. Аналітики також підкреслили, що Сили оборони України атакували російську стратегічну нафтову інфраструктуру й не завдавали навмисних ударів по російських виборчих дільницях та іншій інфраструктурі,
задіяній у виборах.
Атака на НПЗ у Москві 20 вересня — головнеУ ніч на 20 вересня підрозділи Сил оборони уразили нафтопереробний завод Газпромнефть-Московский НПЗ у районі Капотня в Москві.
Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що було уражено установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки та установку ізомеризації.
Українська оборонна компанія Fire Point повідомила, що нафтопереробний завод було уражено безпілотниками FP -1.
Також у Telegram- каналі було опубліковано відео запуску ракет FP -5 «Фламінго» під час нічної атаки на Москву.
Газпромнефть-Московский НПЗ — одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Потужність заводу становить близько 12 млн тонн нафти на рік. Підприємство здійснює переробку нафти та виробляє автомобільні бензини, дизельне й авіаційне паливо, мазут та іншу нафтопродукцію.
