Напередодні чергового опалювального сезону питання захисту українського неба та енергетичної інфраструктури знову стає ключовим для виживання країни. Ворог змінює тактику, збільшує масштаби виробництва повітряних засобів ураження та впроваджує нові технології. Про нову реальність комбінованих атак, масштабування виробництва дронів у РФ за сприяння Китаю та інженерні виклики вітчизняного протиповітряного захисту в матеріалі «Комерсант Український»
Цілодобовий тиск замість нічних нальотівФормат повітряних загроз остаточно змінився, наголошує в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» авіаційний експерт Костянтин Криволап Якщо раніше масовані удари відбувалися переважно вночі, а день залишав відносний простір для відновлення та роботи, то зараз противник переходить до системного виснаження ППО у режимі 24/7.
«Та реальність, у якій ми зараз живемо, — це вже нова реальність. І нам треба розуміти, що ми так житимемо й надалі. Ми не повернемося до часів, коли були лише нічні атаки, а вдень загроза виникала лише під час поодиноких зльотів МіГ-31К чи ризику балістики.
Ситуація принципово інша», — наголошує Костянтин Криволап.
За словами експерта, за останній рік Росія розробила цілу лінійку засобів ураження. При цьому ставка робилася не на створення унікальної чи дороговартісної зброї, а на масовість, дешевшу модернізацію та масштабування.
Арсенал ворога: від фанерних «обманок» до високоточних ракетРосійський оборонно-промисловий комплекс сформував багаторівневу систему повітряного нападу, покликану перевантажити українські радіолокаційні системи та МВГ (мобільні вогневі групи):
- Дешеві фальш-цілі та розвідувальні дрони: Прості примітивні апарати типу «Пародія», «Молнія» тощо, які йдуть у першій хвилі для виявлення позицій ППО.
- Модернізована балістика (комплекси С-300 / С-400): Маючи запас близько 400 ракет до систем С-300/С-400, які підлягали списуванню, РФ переробляє їх на керовану зброю (зокрема за проєктом «Русур-8У»).
і бити значно точніше, ніж це було під час хаотичних обстрілів Харкова чи Києва раніше”, – каже Криволап.
- Поршневі та реактивні «Шахеди» (Герань-2 / Герань-4 / Герань-5): Росія суттєво наростила темпи збирання ударних БПЛА.
- Легкі крилаті ракети та нові розробки.
А також проєкти С-71К («Курьер») та С-71М («Монохром»). Це – перспективні малогабаритні крилаті ракети з елементами штучного інтелекту для автономного розпізнавання цілей,
які наразі проходять лабораторні випробування.
Костянтин Криволап підкреслює: за цим стрибком у масштабуванні стоїть пряма підтримка зовнішніх партнерів РФ.
«Таку величезну кількість “Шахедів” та комплектуючих росіянам забезпечує Китай. Росіяни самостійно не змогли б у такі терміни запустити подібну армаду», – каже Криволап.
Виклики для українського ППО: чому реактивні цілі потребують нових алгоритмівМинулого року українським силам вдалося здійснювати ефективне перехоплення завдяки впровадженню нових вітчизняних дронів-перехоплювачів та оптимізації роботи мобільних вогневих груп під керівництвом профільних структур Міноборони. Рівень збиття звичайних поршневих «Шахедів» удалося повернути до позначки 85–90%.
Однак поява реактивних БПЛА та малогабаритних крилатих ракет створює принципово новий інженерний виклик.
«Коли в небі з’являється реактивний “Шахед”, часу на його виявлення вкрай мало. Якщо ти не прогнозуєш точку зустрічі, а намагаєшся наздогнати його “вздогонку”, то зробити це малореально: електричні перехоплювачі розганяються максимум до 400–450 км/год.
”, – каже Криволап.
Якщо ж перехоплювати ціль на зустрічному курсі, швидкості сумуються й перевищують звукову. Людина-оператор у режимі ручного керування просто не встигає фізично зреагувати на таких швидкостях, пояснює Криволап.
Що робить Україна і скільки є часу?Для ефективної протидії швидкісним загрозам Україна вимушена повністю переходити на автоматизовані системи виявлення та донаведення. Автоматизація перехоплення – зменшення людського фактора завдяки алгоритмам штучного інтелекту, які вираховують точку зустрічі дрона-перехоплювача з ціллю. Також масштабування розробок, до чого залучено понад 50 українських компаній та розробників. Виділяє Криволап і проблематику силових установок.
“Для створення власних реактивних перехоплювачів критично необхідна достатня кількість малих турбореактивних твердопаливних та рідинних двигунів, доступ до яких на світовому ринку обмежений”, – каже Криволап.
Отже, україна входить у новий опалювальний сезон в умовах технологічних перегонів. Ворог зробив ставку на виснаження нашої ППО дешевими, але масованими й швидкісними засобами. Ключ до успішного захисту українських міст цієї осені та зими полягає в якнайшвидшому впровадженні автоматизованих систем наведення та розгортанні мережі дронів-перехоплювачів безпосередньо вздовж лінії бойового зіткнення та державного кордону.
Часу на розгортання цих рішень залишаються не місяці, а лічені тижні.
