Так звана російська православна церква (РПЦ), яка є частиною апарату держави-окупанта, включила ТОТ АР Крим і Севастополя до маршруту мощів князя Дімітрія Донского: в РПЦ він вважається «святим» і «благовірним».У російській церкві заявляють, що моляться цьому князеві як «святому покровителеві батьківства та воїнства» «за Русь», за російське військо та його перемогу над Україною, а також «за всіх православних християн».Місцем початку маршруту мощів став храм Христа Спасителя в Московській області рф, який є головним храмом збройних сил держави-агресора. 7 вересня малий ковчег із мощами Дімітрія Донского було привезено до Ростова-на-Дону й виставлено для поклоніння у храмі святого Георгія Побідоносця, який є головний храмом Південного військового округу.З території росії мощі доправили до Савур-Могили на ТОТ Донецької області: зустріч ковчега провели 8 вересня, у день, коли відзначається звільнення Донбасу від німецьких загарбників у роки ІІ світової війни. Далі ковчег з 9 по 19 вересня возили підрозділами російських окупантів на лінії бойового зіткнення.З фронту мощі російського князя мали привезти до тимчасово окупованого Сімферополя та виставити для поклоніння 19 вересня,
а далі доправити до окупованого Севастополя й виставити з 20 по 21 вересня. Проте урочиста зустріч ковчега з мощами відбулася ще 17 вересня в ТО Севастополі у так званому «Свято-Володимирському Херсонеському чоловічому монастирі» РПЦ на території підконтрольного російським окупантам музею-заповідника «Херсонес Таврійський». Очолив її «вікарій Сімферопольської и Кримської єпархії єпископ Ялтинський» Нєстор (Ніколай Донєнко).Про перебування мощів Дімітрія Донского в Сімферополі не повідомлялося. З тимчасово окупованого Севастополя вони були вивезені 19 вересня, після чого їх мають провезти територіями Бєлґородської, Воронєжської, Курської та Брянської областей, які внаслідок повномасштабного вторгнення рф до України фактично стали прифронтовими регіонами. Шлях завершиться на Куликовому полі 2–3 жовтня.В інформаційному полі тимчасово окупованого Криму прибуття мощів князя Дімітрія Донского до регіону висвітлювалося як «Божа допомога та захист для Його багатостраждального російського народу». Пізніше архімандрит Сілуан (Пасєнко), якого наразі позиціонують як «благочинного Свято-Володимирського Херсонеського монастиря»,
публічно заявив, що після прибуття мощів до Херсонеса ТО Севастополь нібито менше стали атакувати БПЛА: це твердження викликало критику в провоєнному таборі.В липні російська влада проголосила «дивовижне здобуття» решток Дімітрія Донского у відкритому давно відомому його похованні в Арханґєльському соборі Кремля, після чого останки стали вшановувати як мощі, в тому числі з подачі диктатора Владіміра Путіна; у російській держдумі висунули пропозицію відправити часточки князя окупаційним військовим на території України.Реальне урядування Дімітрія містило низку епізодів, які не поєднуються з образом бездоганного православного самодержця. Його політика була жорсткою як щодо власних підданих, так і до сусідніх територій: зокрема, заради отримання в Орді князівського ярлика він збирав величезні кошти шляхом поборів та грабунків, через що літописці стверджували, що його війська поводилися «гірше за татарські». Крім цього, Дімітрій конфліктував з московським митрополитом Кипріаном, який перебував у канонічному підпорядкуванні Константинопольській патріархії, і намагався поставити на митрополичу кафедру свою особу: у відповідь Кипріан наклав анафему на причетних до його побиття та грабунку, в тому числі на Дімітрія, що допустив насильство проти нього. Тим не менше, на Помісному соборі РПЦ в 1988 році Дімітрія Донского було канонізовано. Наразі включення Дімітрія Донского до сучасних ритуалів путінської росії вказує на пошуки її владою додаткових символічних ресурсів для виправдання довготривалої агресії проти України.
