Голосування під наглядом озброєних людей, округи з містами, які Росія навіть не контролює, та нібито впевнена перемога кандидатів від керівної «Єдиної Росії» – так Кремль провів вибори до Держдуми РФ на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Навіщо Росія створила масштабну картинку «волевиявлення» жителів захоплених українських земель та чому їхні результати не відображають їхніх політичних поглядів – у матеріалі.
Як Росія організувала «вибори» на окупованих територіяхНа окупованих територіях Донецької та Луганської областей російська влада організувала дострокове голосування на виборах до Держдуми РФ. Його проводили виїзні мобільні групи, які приходили до виборців додому. У прифронтових районах їх супроводжували озброєні люди.
У Донецькій області їхню присутність зафіксували журналісти AFP. На відео, знятому 14 вересня (точна локація не була вказана), представники окупаційних виборчих комісій разом із озброєним чоловіком у камуфляжі без розпізнавальних знаків та в балаклаві, що закриває половину обличчя, приходять до будинків місцевих жителів.
Окупанти проводили «голосування» на Донеччині у супроводі озброєних людей / Скриншот з відео AFP Окупаційні чиновники повідомляли, що виїзні мобільні групи мають озброєний супровід. Його назвали «охороною» і пояснили безпекою — мовляв, через складну ситуацію в регіоні вони мали стежити, щоб під час голосування Україна не атакувала цивільних. До якої структури чи формування належать ці «охоронці» – не уточнили.
На окупованій території Донеччини дострокове голосування тривало з 30 серпня до 17 вересня. Для цього залучили 633 дільничні комісії та 1266 виїзних мобільних груп — по дві на кожну дільницю. Для них заздалегідь складали маршрути на основі реєстру виборців. Про приїзд мобільних груп оголошували, зокрема, через гучномовці, а десь і під російську патріотичну музику.
Після дострокового етапу голосування одразу стартував основний – як і в РФ, він відбувався протягом 18–20 вересня. Але у ці дні представники окупаційних комісій також обходили будинки та пропонували мешканцям голосувати за місцем проживання.
На окупованій частині Луганщини формат дострокового голосування залежав від території.
Воно тривало з 29 серпня до 15 вересня у Лисичанську, Рубіжному, Кремінній, Сватовому, Сіверськодонецьку, Троїцькому та Первомайську. Достроково також голосували російські військовослужбовці, які перебувають у зоні бойових дій.
Загалом окупаційна адміністрація заявляла про 581 виборчу дільницю у захопленій Луганській області. На 68 із них провели дострокове голосування. При цьому в основні дні — 18, 19 та 20 вересня — його вже не проводили.
За повідомленнями окупаційного виборчкому, для участі у голосуванні приймали не лише російські паспорти. Також нібито допускали людей з українськими документами та «документами» угруповань «ДНР» і «ЛНР». Але в цих документах мала бути відмітка про реєстрацію місця проживання в Донецькій або Луганській області — незалежно від того, населений пункт окупований чи підконтрольний уряду України.
У Центрвиборчкомі РФ заявили, що явка виборців на виборах до Державної думи РФ на окупованій території Донецької області за підсумками дострокового голосування та роботи виборчих дільниць становила 82,14%, Луганської області — 79,34%.
Голосування на тимчасово окупованій території Донецької області / Фото:
окупаційні джерела Загалом Росія незаконно утворила на тимчасово окупованих територіях України (ТОТ) 11 одномандатних виборчих округів. Три з них в Донецькій області, два — в Луганській, ще по одному — на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Решта округів — в захопленому Криму та Севастополі.
«Практичне значення цих округів полягає в тому, що вони дають окремий депутатський мандат від цих територій, тобто представництво у Державній думі Росії», — пояснює радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк.
Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк / Фото: Громадянська мережа ОПОРА За його словами, Росія намагається створити не лише картинку участі жителів окупованих територій у федеральному голосуванні за партійні списки, а й нібито їхнього представництва у Держдумі РФ.
Цим нинішні вибори відрізняються від того, як Росія залучала жителів окупованих частин Донецької та Луганської областей до голосування у 2021 році. Тоді людей, яким Росія видавала свої паспорти, залучали до виборів до Держдуми,
зокрема через прив’язку до Ростовської області РФ та дистанційне голосування.
«Тобто це продовження системного використання Росією виборчих процедур як інструменту легітимізації тимчасової окупації і незаконного поширення власної юрисдикції на суверенній території України та її примусової інтеграції до політичного і правового простору РФ», — зазначає Павло Романюк.
Ба більше, Кремль включив до так званого Горлівського одномандатного виборчого округу №15 навіть Слов’янськ, Краматорськ і Святогірськ, які Росія не контролює Загалом загарбники заявили в цьому окрузі про понад 550 тисяч «виборців».
Росія включила Краматорськ і Слов’янськ до свого «виборчого округу / Фото: Андрющенко Time Павло Романюк зазначає, що створення таких округів нічого не змінює з погляду міжнародного права.
«Росія діє як загарбник, який порушив той світопорядок, який сформувався після Другої світової війни. І, звісно, це руйнує міжнародний світопорядок. І підриває, скажімо, довіру до міжнародних організацій, таких як ООН, щодо спроможності забезпечити мир на планеті Земля», — говорить експерт.
Наразі українські правоохоронці збирають дані про тих, хто допомагає організовувати незаконні російські вибори в окупації. СБУ встановлює організаторів незаконного голосування на окупованих територіях
Також у спецслужбі закликали жителів тимчасово окупованих територій не брати участі в організації та проведенні голосування — зокрема не вступати до окупаційних «виборчих комісій» і не долучатися до агітації. З такою заявою виступали і правозахисники
Водночас окупаційна влада заявляла про значну кількість людей, залучених до виборів. Голова окупаційного виборчкому Володимир Висоцький заявив, що у роботі дільничних комісій на окупованій Донеччині взяли участь 6042 працівника. Окремо працювали територіальні та регіональні комісії. Ця цифра не включає спостерігачів, яких, за словами Висоцького, направляли громадська палата, політичні партії та кандидати.
За організацію та проведення незаконних виборів чи референдумів на ТОТ, а також за публічні заклики до них, передбачена кримінальна відповідальність.
Кого оголосили «переможцями» на ДонеччиніЗа даними окупаційних джерел,
після обробки 100% протоколів дільничних «виборчих комісій» у трьох одномандатних округах на окупованій Донеччині найбільше голосів отримали кандидати від керівної партії РФ «Єдина Росія», яку очолює експрезидент та заступник голови Радбезу Дмитро Медведєв.
У Донецькому окрузі №14, до якого Росія незаконно включила Маріуполь і Волноваху, Курахове, Мангуш, Велику Новосілку, частину Донецька та Докучаєвськ, а також території Покровська та Добропілля, які агресор не контролює, нібито 60,35% голосів отримав Олександр Бородай.
Олександр Бородай, кандидат в депутати Держдуми РФ, колишній «прем’єр-міністр ДНР» / Фото: окупаційні джерела Бородай — громадянин РФ, який у 2014 році приїхав до Донецька. 16 травня того ж року його призначили так званим «прем’єр-міністром ДНР». На цій посаді він пробув до серпня 2014-го, після чого передав її Олександру Захарченку. Сам Бородай тоді свою роль у створенні угруповання характеризував як «кризовий менеджер».
Після відставки він залишався радником Захарченка та брав участь у діяльності створеного Росією «Союзу добровольців Донбасу»,
який згодом очолив. У 2021 році Бородай став депутатом Держдуми РФ від «Єдиної Росії». До нинішніх виборів він представляв у російському парламенті Ростовську область, а не окуповану Донеччину.
Бородай перебуває під санкціями ЄС, США, Великої Британії, Канади та інших держав через дії, пов’язані з порушенням територіальної цілісності України.
Після голосування Бородай заявив російським медіа, що фактично не проводив звичайної виборчої кампанії, оскільки перебував на фронті як «командир добровольчої бригади». За його словами, він не їздив округом і не зустрічався з виборцями.
У Макіївському окрузі №13, до якого включили окуповані у 2014 році Макіївку, Харцизьк, Іловайськ, Амвросіївку, Старобешеве та частину Донецька, за даними окупаційних джерел, 69,53% голосів отримала Ірина Куксенкова – воєнна кореспондентка російського державного «Первого канала», яка народилася у Донецьку. Висвітлює війну Росії проти України з 2014 року, а також працювала у Сирії, Чечні та Південній Осетії.
У 2015 році Куксенкова отримала медаль ордена «За заслуги перед Отечеством» I ступеня.
У 2022 році вона дістала поранення у Маріуполі, після чого Путін нагородив її «орденом мужества».
Ірина Куксенкова — російська пропагандистка, воєнна кореспондентка «Первого канала», кандидатка від «Єдиної Росії» у Макіївському окрузі №13 разом з Володимиром Путіним / Фото: окупаційні джерела У Горлівському окрузі №15, за даними окупаційних джерел, найбільше голосів — 62,38% — отримав Сергій Макаров.
До цього округу включили окуповані Горлівку, Дебальцеве, частину Донецька, Єнакієве, Сніжне, Чистякове, Шахтарськ та Ясинувату, захоплені після 2022 року Бахмут та Авдіївку, а також підконтрольні владі України Краматорськ, Слов’янськ, Лиман, Костянтинівку й Олександрівку.
Про Макарова у відкритому доступі значно менше інформації. Відомо, що він народився в Донецьку у 1983 році та більшу частину професійної кар’єри працював у вугільній галузі. Починав гірничим робітником на шахті «Октябрьский рудник», згодом працював на інженерних посадах, зокрема на шахті імені Скочинського.
Останніми роками він пов’язаний із компанією «Импэкс-Дон», яка управляє вугільними активами на окупованій території Донецької області.
У російських передвиборчих матеріалах Макаров фігурував як заступник директора компанії.
Кандидат від «Єдиної Росії» у Горлівському окрузі №15 Сергій Макаров / Фото:окупаційні джерела До виборчої кампанії 2026 року Макаров не був помітною політичною чи медійною фігурою.
Кого оголосили «переможцями» на ЛуганщиніНа окупованій Луганщині перемогу на виборах до Держдуми РФ у двох одномандатних округах отримали депутати так званої «Народної ради ЛНР» («парламент» окупованої Луганщини – ред.) — Денис Колесников та Іван Санаєв.
У Луганському одномандатному окрузі №25 Колесников, якого висунула «Єдина Росія», нібито отримав 56,98% голосів. До округу увійшли окуповані з 2014 року Луганськ, Слов’яносербський район і Сокологірськ, а також захоплені після 2022 року Лисичанськ, Рубіжне, Сіверськодонецьк, Кремінна, Станиця Луганська, Старобільськ, Новоайдар, Новопсков, Білокуракине, Біловодськ та Троїцьке.
Денис Колесников народився в Луганську у 1980 році. Має освіту за спеціальністю «Державне та муніципальне управління». До 2014 року працював у будівельній сфері та займався підприємницькою діяльністю.
У листопаді 2014 року його обрали депутатом так званої «Народної ради ЛНР». У цьому органі він очолював комітет із питань міжнародних відносин, зв’язків, інформаційної політики та масових комунікацій.
У липні 2026 року Колесников подав документи для участі у виборах до Держдуми РФ. Серед заявлених ним пріоритетів — приведення законодавства окупованої Луганщини у відповідність до російського законодавства, відновлення регіону, покращення житлових умов, підтримка молоді та «зміцнення сімейних цінностей».
В Алчевському одномандатному окрузі №26, за даними окупаційних джерел, найбільше голосів отримав ще один представник «Єдиної Росії» — Іван Санаєв. Йому приписують 55,28% голосів. У цьому окрузі Алчевськ, Брянка, Кадіївка, Антрацит, Ровеньки, Голубівка, Сорокине, Перевальськ та Довжанськ. Ці міста окуповані Росією з 2014 року.
Іван Санаєв також є депутатом так званої «Народної ради ЛНР». Він очолює комітет з питань охорони здоров’я, освіти, науки, культури, праці та соціальної політики, сім’ї, молоді, спорту і туризму.
У своїй депутатській роботі Санаєв, за даними окупаційних джерел,
займається питаннями соціальної політики, зокрема підтримкою сімей із дітьми, «зміцненням інституту сім’ї», реабілітацією учасників війни проти України та захистом прав пільгових категорій громадян.
Остаточні результати виборів Центральна виборча комісія РФ має оголосити не пізніше 11 жовтня.
Чому оголошені результати не відображають настрої людейРадник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк зазначає, що проведення Росією «виборів» на окупованих територіях України не означає, що люди мали реальний вибір.
Щоб вибори були демократичними, люди мають мати доступ до незалежних медіа, а кандидати та політичні сили — можливість вільно конкурувати. Росія таких умов не створила: влада контролює інформаційний простір, а реальну опозицію – або хоча би кандидатів з поглядами, що відрізняються від лінії керівної партії – до виборів не допускають.
Тому, за словами експерта, коректніше говорити не про конкурентний виборчий процес, а про перенесення російської моделі політичного процесу на окуповані території та імітацію виборів.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова звертає увагу ще на одну мету організації голосування на окупованих територіях.
За її словами, Кремль проводить його передусім для того, щоб демонструвати власному населенню: окуповані території України нібито стали частиною РФ і там працюють її державні інституції.
Луньова також каже, що оприлюднені цифри навряд чи можуть показувати реальні настрої населення. На її думку, ці цифри радше показують, наскільки могли сфальсифікувати результати голосування, а не реальне ставлення людей до російської влади чи окупаційних органів.
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова / Фото: ZMINA У дослідженні Freedom House окуповані території отримали лише 1 бал із 60 можливих за громадянські свободи. Правозахисниця наголошує, що проблема не обмежується відсутністю незалежних медіа: контроль інформаційного простору супроводжується переслідуванням людей за їхні погляди.
«Паралельно йде тиск фізичний на людей, вони можуть опинитися під пресингом за будь-яке слово, за слово українською мовою, за будь-яку нелояльність», — зазначає Луньова.
На окупованих територіях такий тиск має конкретну мету — підкорити цивільне населення й витіснити тих,
хто не підтримує окупаційну владу, вважає Альона Луньова.
«Якщо люди перебувають в інформаційному вакуумі, їм можна продавати будь-яку реальність. І насправді Російська Федерація доволі майстерно цю реальність формує», — каже правозахисниця.
Постійний страх переслідування впливає і на спілкування між людьми, зазначає Луньова. Вони замикаються в собі, уникають розмов про власні погляди, бо не знають, кому можуть довіряти.
Страх вільно висловлювати свої погляди, відсутність незалежних медіа та реальної конкуренції серед кандидатів, голосування під наглядом озброєних людей – в таких створених нею ж умовах Росія провела «вибори» на окупованих територіях України. За підсумками яких кандидати від керівної «Єдиної Росії» забрали 11 крісел у Держдумі РФ – з 11-ти.
