Колаж згенеровано за допомогою ШІ з реальних фотоТут «швидкі» обладнали антидроновим захистом, а медперсонал добирається на роботу і додому, ризикуючи життям через те, що на людей «полюють» російські окупанти.
Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Троїцьких вже понад три роки працює в умовах щоденних обстрілів та атак дронів. Попри небезпеку, заклад продовжує надавати практично весь спектр медичної допомоги мешканцям міста, а виживання медичної системи прифронтового Херсона сьогодні неможливе без підтримки міжнародних і українських благодійних організацій.
Про те, що формує стійкість медичного закладу в умовах прифронтового міста, у студії «Вечірнього Району» з Ольгою Булковською говорив генеральний директор Херсонської міської клінічної лікарні Дмитро Доманський
Лікарня працює, попри п'ятий рік війниПопри постійні обстріли, у Херсоні продовжують функціонувати практично всі відділення лікарні, і обсяг медичної допомоги, яку надавали до війни, вдалося зберегти.
«До цього неможливо адаптуватися. Ми живемо, ми працюємо, ми надаємо допомогу. Ми для цього вчилися,
ми для цього туди йшли, і ми не можемо покинути наших пацієнтів, наших людей, які залишаються в Херсоні», – пояснює Дмитро Доманський.
Читайте також:
- Від травми до руху: «Вечірній район» про те, як у Луцьку розвивають реабілітацію нового рівня
Частина лікарів і медсестер виїхала з міста ще на початку війни, і не всі захотіли чи змогли повернутися. Вони знайшло собі місце в інших закладах, бо лікарських спеціальностей сьогодні бракує по всій країні, тож фахівці працевлаштовуються всюди.
Водночас ті, що залишилися працювати в Херсоні, за словами директора, – справжні патріоти. Сам він у 2022 році також тимчасово виїжджав з окупації до Одеси, яка тепло прийняла херсонців, проте повернувся додому.
«Херсон – це наш дім, і ми робимо все для того, щоб воно існувало, щоб там було комфортно нашим мешканцям. І будемо продовжувати це робити», – каже Доманський.
Читайте також:
- Здорове робоче місце: як підприємства можуть підтримувати здоров’я працівників
Попри всі труднощі прифронтового міста, у лікарні свідомо роблять ставку на розвиток і постійне підвищення кваліфікації персоналу – курси, лекції, практики. За словами Доманського, досвід, здобутий херсонськими медиками під час бойових дій, сьогодні цінують навіть закордонні колеги.
«Ми дійшли до того рівня, коли в мене запитують, що цікаве, наприклад, для ваших травматологів буде в Сполучених Штатах, то я кажу: ні, це вже ми можемо їм розповісти, виходячи з нашого досвіду, який отримали саме в бойових умовах», – ділиться директор.
Саме пошук нових можливостей і співпраця з міжнародними організаціями, адміністрацією та профільним департаментом, за його словами, дають змогу забезпечувати якісну медичну допомогу.
Читайте також:
- Не казати «тримайся», а бути поруч: волонтерка Тетяна Ременюк із Рівного про те, як насправді допомогти родинам полонених і зниклих
Міжнародний медичний корпус, який долучився після деокупації, а також «Тактичні справи», Міжнародний Червоний Хрест і «Support Kherson».
Сьогодні заклад свідомо відмовився від хаотичного накопичення гуманітарної допомоги на користь точкових, справді необхідних поставок – на відміну від перших місяців після деокупації, коли траплялися випадки, що передані ліки вже частково використовували інші люди.
«Ми беремо тільки ті вироби медичного призначення або тільки ті медикаменти, які необхідні для наших пацієнтів. Була ситуація, коли відкриваєш блістер, а там дві-три пігулки вже бракує. Це не зовсім коректно по відношенню до наших хворих», – пояснює керівник.
Читайте також:
- Купив «мавік» за «Щенячий патруль»: 11-річний волонтер з Луцька Тимофій Токарев про допомогу військовим змалку
Частину такого обладнання, зокрема обігрівачі та потужні безперебійники, лікарня вже отримала.
Окремим напрямом залишаються базові медикаменти – антибіотики, розчини та інші засоби першої необхідності.
Змінилася, за словами директора, і сама структура травм, з якими пацієнти потрапляють до лікарні: дедалі більше поранень, пов'язаних безпосередньо з агресією РФ.
«Наприклад, людина тікала від дрона і зламала ногу чи руку. Коли бачиш дрон, то біжиш, намагаєшся десь сховатися, тому що все відбувається дуже швидко. Я це сам проходив», – розповідає Доманський.
При лікарні працює єдиний у місті цілодобовий травматологічний пункт, який надає допомогу всім мешканцям Херсона.
Читайте також:
Захист для тих, хто рятує іншихОскільки самі медики щодня наражаються на небезпеку під час роботи в умовах обстрілів і дронових атак, лікарня встановила антидронові сітки, габіони та бронеплівку на вікнах. Персонал забезпечили бронежилетами й касками. Керівництво також намагається гнучко підлаштовувати графік під безпекову ситуацію в місті.
«Коли лікар телефонує і каже: «Я вийшла, ось дрони, не встигну на 8 годину», – ми йдемо назустріч, робимо такий плаваючий графік, щоб людина змогла безпечно, наскільки це можливо в нашому місті, дійти до роботи. Наші співробітники – у пріоритеті», – розповідає керівник лікарні.
Читайте також:
- «Якщо ти не військовий, то маєш бути для війська»: історія волонтерки з Волині Ірини Черняховської
«Прошу тих, хто нас слухає, просто не забувати про місто Херсон, не забувати про наших людей», – каже директор.
Попри всі випробування, медики Херсона не втрачають віри в перемогу.
«Ми тримаємося, ми віримо в ЗСУ, ми не втрачаємо надію, рухаємося вперед», – підсумував Дмитро Доманський.
