Держава-агресор Росія планує розбудову семи комплексів в'язниць, хоча з 2021 року кількість ув'язнених зменшилася з 465 000 до 282 000, головним чином через їх вербування як контрактників для війни в Україні. Одну з будівель хочуть звести на тимчасово окупованій частині Херсонської області.
Про це повідомляє Euronews.
Згідно з указом уряду, планується побудова до 2035 року семи великих в'язничних комплексів, які журналісти прозвали "суперв'язницями": у Калузькій, Астраханській та Тюменській областях, Бурятії та Забайкальському краї, а також у тій частині Херсонської області України, яка наразі перебуває під російською військовою окупацією.
Перший об'єкт планується відкрити в Татарстані до 2030 року. За попередніми оцінками, вартість одного комплексу становитиме від 13 до 20 мільярдів рублів (134–208 мільйонів євро).
"Суперв'язниці" вміщуватимуть понад 20 000 осіб: 5 380 – у слідчому ізоляторі та 15 120 – засуджених. Тобто ці в'язниці матимуть як слідчі ізолятори, так і виправні колонії, а також у цих будівлях будуть розташовані судові зали та кабінети для прокурорів,
адвокатів захисту та громадських комісій з моніторингу.
Експерти з права розкритикували ці плани. Вони зазначили, що внутрішні правила в нових установах, ймовірно, залишаться незмінними або стануть ще більш обмежувальними, а перенесення в'язниць із центрів міст у віддалені райони – зокрема в Бурятії та Забайкальському краї – суттєво ускладнить доступ родичам, правозахисникам та юридичним представникам до ув'язнених.
Наприкінці 2021 року в Росії перебувало під вартою 465 000 осіб, але до 2026 року ця цифра знизилася до 282 000 – тобто на майже 40 %. Голова Федеральної служби виконання покарань держави-окупанта Аркадій Гостев у травні заявив, що значний внесок у це скорочення зробив набір ув'язнених як контрактників для війни Росії в Україні.
Експерти з права розкритикували ці плани. Вони зазначили, що внутрішні правила в нових установах, ймовірно, залишаться незмінними або стануть ще більш обмежувальними, а перенесення в'язниць із центрів міст у віддалені райони – зокрема в Бурятії та Забайкальському краї – суттєво ускладнить доступ родичам, правозахисникам та юридичним представникам до ув'язнених.
Крім того, тюремна система Росії постійно піддається критиці з боку міжнародних правозахисних організацій за умови утримання, що не відповідають міжнародним стандартам. Спеціальний доповідач ООН з прав людини в Росії у звіті за 2025 рік констатував, що катування залишаються "систематичними та поширеними". Серед задокументованих поширених методів – електрошок, побиття та імітація страти.
У 2024 році організація "Human Rights Watch" задокументувала, що російські власті катували підозрюваних, затриманих у зв'язку з нападом на "Крокус Сіті Холл" поблизу Москви в березні того ж року, записували ці сесії та поширювали відеозаписи.
Моніторингова місія ОБСЄ встановила, що умови утримання в російських місцях позбавлення волі часто характеризувалися переповненістю, антисанітарними умовами, неналежним харчуванням та медичним обслуговуванням, а також примусовою працею.
У вересні 2025 року Росія офіційно вийшла з Європейської конвенції про запобігання катуванням після свого виключення з Ради Європи, що поклало край моніторинговим візитам європейських інспекторів до російських в'язниць.
Спеціальний доповідач ООН також зафіксував відродження каральної психіатрії, зокрема застосування примусового психіатричного лікування як засобу покарання щодо осіб, яких притягають до відповідальності за антивоєнні висловлювання.
У жовтні 2022 року в Росії дозволили призивати до армії людей із судимістю за тяжкі злочини. Російська армія зробила ув’язнених основним джереломпоповнення втрат на полі бою.
Ще у 2024 році в Красноярському краї держави-агресора Росії планувалося закриття двох виправно-трудових установ оскільки значно зменшилась кількість засуджених, бо багато з них пішли на так звану "СВО".
Тим часом в охоплених гуманітарною катастрофою Олешках росіяни тримають людей у заручниках блокуючи можливість евакуації та доставки гуманітарної допомоги. Нещодавно українська сторона дронами доставила чотири тисячі продуктів до міста. Але окупанти намагаються зірвати й цю допомогу – збивають дрони, відбирають гумдопомогу, кидають людей "на підвали" і жорстоко б'ють через її отримання.
