Повітряні тривоги завдають нищівного удару по економіці України. За словами міністра економіки та навколишнього середовища Олександра Кравченка, регулярні російські удари по промислових та логістичних об'єктах є цілеспрямованою спробою зупинити будь-які бізнес-процеси в державі.
Про ціну вимушених простоїв, нові рівні оповіщення та загрози для державного бюджету урядовець розповів в інтерв'ю британському виданню The Guardian.
Скільки коштують сирени та як працює нова система тривог
Кожна година вимушеного простою через повітряну тривогу коштує економіці країни близько $45 млн. Враховуючи, що сирени можуть лунати до 10 годин на добу, уряд запровадив дворівневу систему попереджень, аби пом'якшити фінансовий удар:
- «Червона» тривога: означає загрозу ракетного удару. Вимагає повної зупинки роботи та негайного переходу в укриття.
- «Жовта» тривога: сигналізує про загрозу ударних дронів. Цей режим дозволяє понад 50% підприємств продовжувати роботу.
Водночас уряд визнає, що «жовтий» рівень не гарантує абсолютної безпеки. Олександр Кравченко нагадав про нещодавній удар російського реактивного дрона по Національній академії наук у Києві,
який стався саме під час «жовтої» тривоги та забрав життя двох людей.
Підготовка до зими: $10 млрд збитків та ППО для приватного бізнесу
Росія змінила тактику, зосередившись на ударах по сталеливарних заводах, логістичній інфраструктурі та дата-центрах. Лише за цей рік збитки основним фондам оцінюються у $10 млрд. Крім того, ворог фактично заблокував чорноморські порти, які забезпечували левову частку експорту.
Уряд прогнозує, що майбутня зима стане «найважчою та найсуворішою» за весь час війни через колосальний тиск на енергосистему. Аби хоча б частково убезпечити підприємства, влада розглядає можливість дозволити приватним компаніям самостійно закуповувати системи протиповітряної оборони.
Проте міністр застеріг, що стовідсотково захистити бізнес від ракет та безпілотників неможливо.
Дефіцит бюджету у $20 млрд: фінансування війни та корупція
Економічний тиск стрімко виснажує державні фінанси. Заявлений Президентом бюджетний дефіцит на цей рік у розмірі $27 млрд викликав питання у європейських партнерів. За словами Кравченка, уряду вже вдалося скоротити цю діру до $20 млрд шляхом урізання видатків та залучення внутрішніх резервів.
- Пошук коштів: Київ веде переговори з ЄС, Японією, Канадою та Великою Британією про додаткове фінансування. Зокрема, розглядається можливість дострокового отримання кредитів, запланованих на 2027 рік (загальна потреба на наступний рік становить $52,6 млрд, з яких забезпечено лише $20 млрд).
- Причини дефіциту: Міністр категорично відкинув закиди про те, що нестача коштів є наслідком безгосподарності чи корупції. Головна причина — стрімке зростання витрат на війну (зокрема на власні дрони-перехоплювачі та системи ППО) на тлі падіння державних доходів.
- Сприйняття корупції: Відповідаючи на дані соціологів (50% українців вважають корупцію більшою проблемою, ніж ракетні удари), Кравченко визнав, що Україна змушена боротися як з реальними фактами зловживань, так і з негативним сприйняттям за кордоном. Це особливо небезпечно на тлі зростаючої «втоми від війни» у країнах Європи.
