Війна

Якими дронами РФ б'є по мостах: ГУР показало, з чого зробили оновлену «Герань»

5 жов•ТСН

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило деталі нової модифікації російських реактивних безпілотників «Герань-4», які ворог почав застосовувати восени 2026 року.

Дані опубліковано на порталі War&Sanctions.

Три системи навігації замість однієї: як «Герань» тепер знаходить цільЯк повідомили в ГУР, до супутникової та інерціальної навігації росіяни додали ще одну автономну систему — оптико-електронну кореляційну «Сусанін». Вона порівнює зображення з оптичного датчика дрона з еталонним знімком, завантаженим у пам’ять бортового комп’ютера, і таким чином коригує маршрут від точки пуску до точки прицілювання. Аналогічна система вже використовується на нових БпЛА «Герань-5» версії К5.

Окрім того, оновлена «Герань-4» містить новий блок «МОХ», основою якого є високоточний магнітоіндуктивний сенсор (магнітометр) PNI5GA американської компанії PNI Sensor.

«„МОХ“ працює разом із інерціальним навігаційним модулем SADRA та зменшує дрейф його гіроскопів, підвищуючи точність автономної навігації БпЛА»,

— повідомляє пресслужба ГУР МО.

Чим тепер росіяни атакують мости: деталі нової боєголовки«Для ефективного ураження мостових конструкцій та опор повітряних ліній електропередач противник почав застосовувати нову бойову частину КРСН — кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження. Такий боєзаряд спеціально створений для перерізання металевих конструкцій кумулятивним струменем», — йдеться у повідомленні ГУР.

Радник президента України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» повідомляв, що КРСН складається з основного боєзаряду вагою близько 40 кг і чотирьох модулів ураження. За його словами, такий боєзаряд спеціально створений для знищення високовольтних опор і залізних мостових конструкцій.

На заміну китайському турбореактивному двигуну Telefly прийшов локалізований в Алабузі аналог російського виробництва. Решта електронних блоків та компонентів залишилася без змін і є ідентичною попереднім «Гераням».

Це означає, що росіяни продовжують спроби імпортозаміщення критичних компонентів, але зберігають значну частину електронної бази, яка й раніше використовувалася в ударних безпілотниках.

Читайте також

Дата публікації 12:49, 15.09.26 Категорія Укрaїнa Кількість переглядів 608 Що відомо про "Герань-3" — нові реактивні дрони, які Росія застосовує проти України та які завдали Києву серйозних ударів Автор публікації
Світлана Несчетна

Характеристики «Герань-4»: що змінилосяЗа даними ГУР, «Герань-4» отримала новий планер із покращеною аеродинамікою, посиленою конструкцією та турбореактивним двигуном збільшеної тяги. Безпілотник може розвивати швидкість до 500 км/год і підійматися на висоту до 5 км.

Цей БпЛА здатен нести осколково-фугасну або термобаричну бойову частину ОФЗБЧ-50/ТББЧ-50М (50 кілограмів) або збільшену термобаричну бойову частину ТББЧ-90 (90 кілограмів) на відстань до 450 кілометрів. Новіша модифікація може мати дальність польоту до 850–960 км.

«Реактивний БПЛА „Герань-4“ отримав власний новий планер із покращеною аеродинамікою, посиленою конструкцією та турбореактивним двигуном збільшеної тяги», — зазначають у ГУР МО.

Як зросла загроза для критичної інфраструктуриЯк йдеться у повідомленні ГУР,

поява оптичної навігації та нової ріжучої бойової частини робить «Герань-4» небезпечнішою за попередні версії. Дрон тепер може точніше влучати в конкретні елементи інфраструктури — опори ЛЕП, мостові конструкції, трансформаторні підстанції — навіть за умови втрати супутникового сигналу на завершальному етапі польоту.

Якщо раніше основною загрозою були масовані атаки «шахедами» з осколково-фугасними чи термобаричними зарядами, то тепер, за словами експертів, росіяни додають до арсеналу спеціалізовані боєприпаси для точкового ураження металевих конструкцій. Це вимагає нових підходів до захисту критичних об’єктів.

Що відомо про «Герань-4» на сьогодніРосія почала застосовувати реактивні «Герань-4» для ударів по території України у травні 2026 року. За даними ГУР, ці дрони здатні виконувати активні маневри та витримувати значні перевантаження, що ускладнює їхнє збиття засобами ППО.

У межах підготовки до серійного виробництва до січня 2026 року перші випробувальні пуски здійснювалися з дронопорту «Приморськ» в Орловській області РФ та з території колишнього Донецького аеропорту.

Нагадаємо, російські війська розпочали цілеспрямовану кампанію зі знищення ключових мостів через Дніпро у Києві Від початку жовтня окупаційні війська вже шість разів прицільно атакували Південний та Північний мости в столиці.

Читайте також