В інформаційній системі Європолу вже є відомості про близько трьох тисяч осіб, яких підозрюють у скоєнні воєнних злочинів на території України.
Про це повідомили в Головному слідчому управлінні Національної поліції України за підсумками Конвенції очільників поліцій країн Європи у Гаазі.
Скільки воєнних злочинців РФ уже в базі Європолу та як Україна допоможе ЄС?Тимчасовий виконувач обов’язків виконавчого директора Європолу Юрген Ебнер високо оцінив роль українських правоохоронців у формуванні цієї бази даних, до якої вже додано інформацію щодо майже трьох тисяч фігурантів.
Т.в.о. голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе зазначив, що Україна здобула унікальну експертизу, яка дозволяє бачити слід російських спецслужб за поодинокими диверсіями, підпалами чи кібернападами.
Він підкреслив: обмін матеріалами про викритих кураторів, виконавців, а також схеми вербування допоможе іноземним партнерам ефективніше виявляти ворожу агентуру вже у своїх країнах.
З огляду на це вітчизняні правоохоронці запропонували сформувати спільну робочу групу з європейськими колегами для системної відсічі гібридним викликам.
Основними функціями об’єднання стануть швидка передача доказової бази, координація спільних дій, навчання особового складу та своєчасне інформування про загрози.
У ГСУ наголосили, що ключовий фокус уваги зосередять на активності спецслужб РФ, диверсійній діяльності, застосуванні дронів-розвідників, кібератаках і каналах спонсорування війни.
Під час двосторонніх перемовин очільник Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини Гольгер Мюнх виступив з ініціативою зібрати профільних експертів, аби детально дослідити тактику спецоперацій РФ, використання БПЛА та участь іноземних найманців у бойових діях проти України.
З представниками Польщі порушили питання створення робочих груп для протистояння гібридному впливу, а фінським партнерам запропонували ділитися даними про осіб, які несуть загрозу громадській безпеці.
Чим загрожує тіньовий флот РФ Європі та які спільні спецгрупи створять?Окрему увагу Цуцкірідзе звернув на проблему функціонування тіньового флоту Росії.
Йшлося не лише про обхід експортних обмежень і наповнення бюджету агресора, а й про загрозу шпигунства такими танкерами поблизу морських хабів та стратегічних об’єктів.
У зв’язку з цим Україна виступила за запуск спеціального підрозділу при Європолі, що моніторитиме рух підозрілих суден, структуру їх власності, компанії-оператори та пов’язані фінансові ланцюжки.
Крім того, сторони торкнулися проблем нелегального трафіку зброї та правопорушень у кіберпросторі.
З керівником Євроюсту Міхаелем Шмідом обговорили належну фіксацію воєнних злочинів для судів, боротьбу з шахрайськими схемами в мережі та узгодження транскордонних розслідувань.
Зі шведською стороною йшлося про сприяння інтеграції України до кібергрупи J-CAT при Європолі та направлення туди нашого офіцера зв’язку.
Питання оснащення українських підрозділів сучасною технікою та посилення напряму цифрової криміналістики делегація скоординувала з головою Національного агентства Великої Британії з боротьби зі злочинністю Гремом Біггаром.
Цуцкірідзе підсумував, що своєчасне знешкодження ворожих задумів на етапі підготовки є запорукою збереження життів як в Україні, так і в усій Європі.
