Для мільйонів киян життя останніми днями розділилося на «до» та «після». Те, що здавалося неймовірним щодо тихої української столиці, стало суворою реальністю: під ударом опинилися мости через Дніпро.
Про наслідки ворожих атак на київські мости пише The New York Times
За лічені дні місто пережило серію атак безпілотників. Масивні бетонні конструкції вистояли, але загроза нових прильотів змусила владу екстрено закрити або обмежити рух по п'ятьох із шести головних автомобільних переправ. Звичне життя величезного мегаполісу затріщало по швах.
Розірване місто
Київ - місто-гігант, розділене широким Дніпром на дві частини. На лівому березі, у спальних районах, мешкає близько мільйона людей. Правий берег – це робота, лікарні, держустанови та бізнес. Щоб дістатися з дому до офісу чи відвезти дитину до лікаря, люди щодня перетинають річку.
Тепер цей ранковий і вечірній шлях перетворився на справжній квест. Південний міст , де безпілотники вибухали просто на очах у переляканих пасажирів громадського транспорту, закрито для машин та метро. Північний також періодично перекривають.
Справжня логістична блокада: об'їзні шляхи на півдні знаходяться за півтори години їзди і ближче до фронту, а на півночі альтернатив практично немає.
Кінець ілюзії безпеки
Ще нещодавно Київ жив своїм відносно мирним життям: переповнені кафе, салони краси, шумні вулиці. Дрони, що гудуть у небі, і постійні сирени зруйнували цю тендітну ілюзію. — Мер столиці Віталій Кличко написав:
«Ворог знищує Київ. Більше неможливо вдавати, що ми можемо жити так, як жили у мирний час!»
У понеділок безпілотник потрапив до будівлі президії Національної Академії Наук у самому центрі міста, викликавши пожежу. Район, який до цього майже не страждав від прильотів від початку війни, здригнувся. Люди на вулицях вже не дивуються — вони звикли на ходу перевіряти телефонні програми, які відстежують траєкторію польотів смертоносних апаратів.
Навіщо б'ють мостами?
Військові експерти сходяться на думці: мета Москви — не просто зруйнувати асфальт, а влаштувати столиці економічний та психологічний нокдаун .
Мостами перевозять все: продукти харчування, ліки, будівельні матеріали, сировину для заводів.
Ними їздять автомобілі «швидкої допомоги», поліції, пожежних та аварійних служб. Якщо переправи остаточно стануть, місто зіткнеться з колосальними перебоями у всьому. Крім ударів по енергосистемі, які готують людей до важкої зими, руйнування логістики має зламати волю до опору.
Зрозуміло, знищити такі гігантські бетонні споруди ракетним ударом або дронами важко — українські мости міцні, та й самі ЗСУ мали неоднозначні результати при спробах вивести з ладу Керченський міст. Але постійні бомбардування підточують опори. Влада просто не має права ризикувати життям людей, тому воліє перекривати рух до того, як відбудеться обвал.
Що далі?
Ситуація показує, наскільки вразлива Україна в умовах дефіциту ППО та масованих атак, що наростають. Іронічно, але в перші дні повномасштабного вторгнення у 2022 році українські військові самі думали підірвати мости, щоб зупинити наступні колони зі сходу. Тоді від цього кроку відмовилися, бо зуміли відкинути ворога.
Тепер мости доводиться захищати і рятувати вже від дистанційних ударів з повітря. Для Києва це випробування на міцність, яке торкнеться кожного мешканця столиці — від малого до великого.
